РПС Тернопільської області, Детальна інформація

В структурі імпорту, протягом останніх років значних змін не відбувалось. В область продовжують завозити продукцію машинобудівної (38% від загального імпорту області), хімічної (25%), легкої (16%) та деревообробної (10%) галузей промисловості. В динаміці імпорту варто відмітити збільшення обсягів всіх основних товарів, що традиційно імпортуються в область за винятком пластмас, виробів з них (їх обсяг зменшився на 5%) та вовни (на 13%).

Протягом останніх років зберігається тенденція поступового нарощування обсягів зовнішньої торгівлі послугами (в основному за рахунок збільшення експорту послуг).

В структурі експорту найбільшу питому вагу незмінно мають транспортні послуги (90% від загального експорту послуг), також експортувались різні ділові, професійні та технічні послуги (5%), подорожі (3%) та страхові послуги (2,5%).

У сфері імпорту послуг, найбільша частка належить страховим (60%), транспортним (28%), будівельним (6%), а також іншим діловим послугам (2%) та подорожам (2%).

Основними партнерами області в торгівлі послугами є: по експортних операціях - Німеччина (47% загального експорту послуг), Швеція і Угорщина (по 14%), Польща (7%), Російська Федерація, Нідерланди та Білорусь (по 2%); по імпортних операціях - Польща (39% загального імпорту послуг), Австрія (15%), Німеччина та Угорщина (по 9%), Франція, Російська Федерація та Італія (по 5%) та ін.

Зовнішня торгівля, інвестиційний та інноваційний розвиток

Сьогодні іноземні інвестиції в економіку області здійснюються переважно у вигляді створення спільних підприємств або внесення контрактних інвестицій, рівнозначних торговим угодам. Найбільші інвестиції в економіку області було внесено з Німеччини, Чеської Республіки й Австралії, звідки надійшло 64% усіх іноземних інвестицій.

Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Тернопільської області.

Незважаючи на певні позитивні зрушення, що відбулися в останні роки, сьогодні Тернопільщина залишається одним із найбільш відсталих в економічному плані регіонів.

Що стосується позитивних моментів, то тут насамперед ідеться про фінансові ресурси, які надходять від працюючих за кордоном жителів Тернополя та області (40% працездатного населення області) і які можуть скласти потенціал для саморозвитку регіону.

По-друге, Тернопільщина може використати своє зручне географічне положення - становище транзитної території для транспортування вантажів до Західної Європи. У зв’язку із цим багато надій покладається на розвиток п’ятого транс’європейського транспортного коридору, ключове місце в якому посідає Тернопільщина.

По-третє, зростаюча суспільна і політична активність населення Тернопільщини починає привертати до цього регіону увагу політичних еліт, адже незважаючи на свою незначну чисельність місцевий електорат відзначається значним рівнем активності та політичної свідомості.

Однак ситуація для Тернопільщини погіршується й зростаючою конкуренцією з боку сусідніх регіонів, особливо Львівської, Хмельницької та Вінницької областей. Тому існує небезпека, що регіон і надалі залишатиметься в тіні своїх потужніших сусідів, зокрема "галицької столиці" - Львова. Відповідальність за це несе передусім регіональна еліта, яка не виявляє достатньої активності у відстоюванні інтересів регіону.

Подальший розвиток області потребує також визначення галузевих пріоритетів. Це, перш за все, розвиток агропромислового комплексу, сільськогосподарського машинобудування та радіоелектронної промисловості, що сприятиме удосконаленню галузевої структури промисловості. Основними заходами досягнення цього повинні стати:

технологічне оновлення харчових і переробних підприємств за рахунок власних коштів та залучення іноземних інвестицій;

будівництво високотехнологічних переробних підприємств у безпосередній близькості до виробників сировини;

налагодження випуску обладнання для переробки сільськогосподарської сировини, сучасних таропакувальних матеріалів, сервісного технічного обслуговування переробної галузі.

З огляду на це можна стверджувати, що Тернопільщина не реалізовує повною мірою свій виробничий, інтелектуальний, бізнесовий, політичний капітал. Для того щоб область почала активно розвиватися, необхідно запроваджувати інноваційні моделі розвитку міст та області, робити ставку на розвиток місцевого самоврядування, залучення до бюджету коштів заробітчан шляхом сприяння розвитку малого та середнього бізнесу тощо.

Висновки

Тернопільська область розташована на заході України, в межах Лісостепової зони. Область має вигідне економіко-географічне положення, що робить її привабливою ланкою між Європейським Союзом та ринками України. В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів; нараховується 18 міст, у тому числі одного обласного підпорядкування, 17 селищ міського типу і 1019 сіл.

Тернопільська область має досить розвинутий природно-ресурсний і виробничий потенціал, але економічна криза охопила всі ланки економічного і суспільного життя. Негативні процеси у реальному секторі економіки позначились на темпах, пропорціях і галузевій структурі господарства області, що призвело до падіння обсягів валової доданої вартості, нерівномірності темпів росту, деформації у відтворювальній структурі економіки. Криза реального сектора обумовила скрутний стан соціальної сфери і низький рівень життя населення.

Однією з головних характеристик трудоресурсної ситуації в області є рівень безробіття. На нинішньому етапі трансформації економіки зростає кількість зайнятих осіб на малих підприємствах, і хоча це не вирішує проблеми безробіття, але певною мірою сприяє його стабілізації.

У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та високоінтенсивне сільське господарство, а також сфера обслуговування та достатньо розвинена транспортна система. І хоча поки що область залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім часом в її економіці відбуваються деякі позитивні зрушення: певна стабілізація економіки, зменшення рівня інфляції, формування основ багатоукладної економіки, створення бази ринкової інфраструктур та банківської системи, зростання ролі приватного підприємництва у створенні продукту і окремих видів доходів області тощо.

Основу сучасного господарства Тернопільської області становить промисловість і агропромислові комплекси. Провідними галузями є харчова, машинобудівна та металообробна промисловість, зернове господарство, буряківництво та м’ясо-молочне тваринництво.

За обсягом виробництва в галузевій структурі промисловості найбільше значення мають харчова промисловість, машинобудування і металообробка, легка, промисловість будівельних матеріалів та мікробіологічна промисловість.

Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі області. Основною сферою агропромислового комплексу Тернопільської області є сільське господарство.

Серед галузей сільського господарства переважає рослинництво (58% валової продукції). На тваринництво припадає 42% валової продукції. 64% продукції сільського господарства Тернопільської області виробляється в галузі рослинництва, 36% - тваринництва.

Соціальна сфера Тернопільської області має низку проблем, які вимагають негайного вирішення. Заходами, що сприятимуть цьому, є впровадження нових організаційно-структурних моделей усіх установ соціальної сфери, підвищення ефективності управління галуззю, а також удосконалення форм організації та механізму фінансового обслуговування

Транспорт — одна з важливих галузей господарства, яка в значній мірі впливає на розвиток виробничої і невиробничої сфер. Через територію області проходить значна кількість залізничних і автомобільних шляхів сполучення, що з’єднують країни Азії, Близького і Далекого Сходу із країнами Західної Європи.

В області розвинуто майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язані між собою і утворюють єдину транспортну систему, яка є складовою частиною транспортної системи України.