Страховий ринок, Детальна інформація

В різноманітності проблем, які хвилюють сьогодні населення, є страхування здоров’я на випадок хвороби. Цим видом страхування займалася 101 страхова компанія.

Необхідною умовою розвитку будь-якого ринку виступає конкуренція і підвищення якості страхових послуг, що обумовлює суперництво страхових компаній у боротьбі за страхувальників та мобілізацію грошових коштів у страхові фонди, вигідне інвестування та досягнення високих кінцевих фінансових результатів. Крім того, конкуренція передбачає наявність на ринку достатньої кількості незалежно діючих продавців і покупців. Свобода вибору полягає в тому, що покупці в межах своїх фінансових можливостей можуть купувати страхові послуги в такому наборі, який найбільш вигідний для них, а продавці самі вибирають послуги, які вони можуть продати. Страхувальники повинні мати можливість для укладання договорів на будь-які види страхування на умовах більш повної відповідності їх інтересам і в будь-якій страховій компанії. Такий підхід до страхування стає стимулом для розробки і впровадження нових видів страхових послуг, удосконалення ведення страхової справи і підвищення якості страхових послуг і на цій основі діє можливість розвивати страховий ринок України до світового рівня.

2.3. Аналіз страхових послуг і ефективності діяльності страхових компаній на ринку

З переходом народного господарства до ринкових відносин розпочався новий етап в розвитку страхового ринку, оскільки по суті була ліквідована державна монополія на проведення страхування. Практика підтвердила, що монополія на проведення страхування, як і будь-яка інша монополія не сприяє орієнтації на інтереси страхувальників, породжує відомчі інтереси, задоволення яких стає першочерговим завданням, приводить до бюрократизації страхового апарату, позбавляє його гнучкості і маневреності. До того ж підвищення фінансової стійкості страхових операцій і концентрації страхового фонду було можливим до певних меж. Негативним було те, що Держстрах надавав обмежений набір страхових послуг. Державне страхування орієнтувалося на задоволення потреб населення, в якого об’єкти страхування були обмежені: домашнє майно, життя, здоров’я, будівлі, транспортні засоби. При цьому найбільшого розповсюдження набуло страхування життя.

З реорганізацією системи Держстраху розпочали створюватись страхові організації недержавних форм власності, які почали займатись неофіційними видами страхування: страхування кредитів, комерційних і фінансових ризиків, біржових операцій. Почали розроблятися нові правила особистого і майнового страхування.

Негативним моментом монопольного проведення страхування було також і те, що Держстрах не завжди виконував свої страхові зобов’язання по захисту інтересів страхувальників, що завдало значну шкоду розвитку страхування і викликало недовіру страхувальників до цієї важливої справи. Тому нові страхові компанії України бажали розширити сферу послуг і укріпитися на страховому ринку, повинні зруйнувати існуючий стереотип про страхування і довести суспільству, що сучасний страховий бізнес не має нічого спільного із своїми попередниками.

Разом з тим розвиток страхових відносин обумовлює необхідність створення страхового ринку нового типу. Спочатку Укрдержстрах, як правонаступник Держстраху СРСР в Україні, у вересні 1993 р. був перетворений в Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» і окремі компанії на базі старої системи. Одночасно інтенсивно розпочали створюватися і комерційні страхові компанії різного профілю. Динаміка чисельності страхових компаній в Україні характеризується такими даними: в 1990 р. — 7, 1991 р. — 28. 1994 р. — 616, 1995 р. — 655, 1996 р. — 700, 1997 р. — 241, 1998 р. — 233 і на початок 1999 р. — 254 компанії.

Як відомо, стан справ на страховому ринку, як правило, відображає загальну ситуацію в економіці держави. Досвід функціонування страхового ринку України показав, що швидке зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін в страховій сфері і перш за все наявності конкуренції страхових послуг. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми їх адаптації до ринкової кон’юнктури і конкурентного середовища та можливості в забезпеченні фінансової стійкості як самих страхових компаній, так і страхових операцій, які вони проводять. Тому не дивно, що кількість страхових компаній зменшилася в 1998 р. до 233 проти приблизно 700 різних страхових товариств і організацій, які функціонували з початкового періоду становлення страхового ринку. При цьому були й інші об’єктивні і суб’єктивні причини і особливо загальна економічна і фінансова криза та пов’язані з цим проблеми збитковості галузей народного господарства, невиплати заробітної плати і зубожіння населення та втрата довіри населення до продекларованих економічних і ринкових перетворень, в тому числі і до розвитку страхування, як однієї з дієвих форм соціального захисту населення. Крім того, необхідно звернути увагу і на те, що значним запізненням Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про страхування» (Постанова Верховної Ради України № 86/96-ВР від 7 березня 1996 р.), що також не сприяло нормальному розвитку страхового ринку в Україні. За даними Укрстрахнагляду, після набуття чинності даного Закону в перелік страхових організацій, які отримали ліцензії на здійснення страхової діяльності та пройшли перереєстрацію, було включено лише 212 страхових організацій різних типів.

За даними Укрстрахнагляду, в 1997-1998 рр. вперше відбулося суттєве перевищення темпів росту страхових платежів над темпами інфляції, тобто відбулося реальне зростання ринку страхових послуг. При цьому страховий ринок на кінець 1997 р. налічував 224, а на кінець 1998 р. — 254 страховика. Показники діяльності страхових організацій України за 1995-1998 рр. наведені в табл. 6.

З даних таблиці 6 видно, что в 1998 р. відбулося зростання страхових платежів (страхових премій) і страхових виплат. В той же час збільшилися сформовані страхові резерви на початок року. Разом з тим зменшилася і кількість діючих договорів на 877 тис. одиниць проти 1997 р. Як позитивний момент можна відзначити те, що темпи росту страхових платежів за період 1995-1998 рр. випереджають темпи росту страхових виплат та має місце значне збільшення обсягів сформованих страхових резервів. Із загальної суми страхових надходжень 408,4 млн. грн. в 1997 р. по обов’язкових та добровільних видах страхування на добровільні види припадає 78% і обов’язкові види — 22%, в 1998 р. — відповідно 89,3 і 10,7%.

Таблиця 6. Показники діяльності страхових організацій України за

1995-1998 рр. (дані Укрстархнагляду)

Показники 1995 1996 1997 1998 1998 в % 1997

Страхові премії, тис. грн. 244360 317811 408401 789159 193

Страхові виплати, тис. грн. 144272 147311 129182 177845 137,7

Рівень виплат (відношення виплат до премій), % 59 46 32 23 -

Сформовані страхові резерви на початок року, тис. грн. 65216 92681 159838 447692 280

Обсяг сплачених статутних фондів на 1 січня, тис. грн. 22573 64210 118656 150595 127

Кількість діючих договорів на початок року, тис. одиниць 28535 28706 23929 23057 96,4

Віддано у перестрахування, тис. грн. 38295 55450 63060 238531 378



Показники діяльності страхових організацій України з добровільного і обов’язкового страхування за 1995-1998 рр. приведені в табл. 7.

Таблиця 7. Основні показники діяльності страхових організацій

України з добровільного і обов’язкового страхування

(крім страхування життя) за 1995-1998 рр. (дані Укрстрахнагляду)

Показники 1995 1996 1997 1998 1998 в % 1997

Страхові премії, тис. грн. 183372 284357 389841 776294 199

Страхові виплати, тис. грн. 77185 105449 108285 164605 152

Рівень виплат (відношення виплат до премій), % 42,1 37,1 27,8 21,0 -

Сформовані страхові резерви на початок року, тис. грн. 51991 83390 138364 156411 113