Страховий ринок, Детальна інформація

М’ясні напівфабрикати 4,9 5,7 0,8 0,5 0,4

Тваринне масло 7,7 8,6 4,3 3,2 2,3

Жирні сири (включаючи бринзу) 3,3 3,5 1,4 1,2 0,9

Продовження табл. 5

1 2 3 4 5 6

Продукція з незбираного молока (у перерахунку на молоко) 11,7 123,9 25,1 17,9 13,0

Маргаринова продукція 5,4 5,6 2,1 1,7 1,7

Цукро-пісок 122,7 130,9 75,6 64,5 40,1

Олія 16,6 20,6 13,5 13,8 10,0

Консерви, умовних банок 78,1 93,2 28,0 19,8 22,4

в т. ч.плодоовочеві 62,4 74,5 20,1 12,0 15,3

Хліб і хлібобулочні вироби 144,3 129,1 79,8 67,5 60,2

Кондитерські вироби 18,1 21,4 6,1 5,5 6,4

в т.ч. цукристі 18,1 13,0 3,6 3,5 4,1

Макаронні вироби 6,5 6,9 4,3 3,4 2,8

Мінеральні води, л 8,1 10,5 3,2 2,9 4,2

Безалкогольні напої, л 19,1 29,0 7,2 7,0 8,4

Сіль (видобуток) 157,5 160,1 55,6 55,7 51,7



Дані таблиць 4 і 5 опосередковано свідчать про те, що зниження рівня виробництва продукції призводить до зменшення надходжень грошових коштів підприємств і порушень в забезпеченні населення основними продуктами харчування. Це обумовлює також втрату потенційних клієнтів для страховиків.

Така ситуація обумовлює різні тенденції в розвитку особистого, майнового та інших видів страхування. Наприклад, тенденція до

зростання кількості правопорушень і посягання на власність громадян (в рік відбувається до 500 тис. зареєстрованих злочинів) обумовлює бажання власників захистити її. Приватизація ж громадянами більше 2 млн. квартир (9% житлового фонду) дала підстави і для розвитку добровільного страхування квартир на випадок їх вимушеного ремонту залежно від різних ризикових ситуацій.

Розвиток страхування стимулюється також зростаючим попитом на захист від численних ризиків в умовах економічної нестабільності, яка супроводжується збільшенням аварійності на виробництві (125 тис. в рік, у тому числі 2,6 тис. із смертельними наслідками), травматизм на підприємствах (до 130 тис. в рік, у тому числі 27 тис. на смерть), зростанням злочинності і зниженням реального життєвого рівня мільйонів людей, особливо пенсіонерів при мізерних пенсіях. Задоволення цього попиту в нормальних умовах може стати прибутковою справою, а в ненормальних умовах стати справою сумнівного бізнесу, оскільки не будуть виконані зобов’язання перед страхувальниками.

Не останню роль в негативному ставленні страхувальників до страхування відіграє бажання страховиків якомога скоріше зібрати значний капітал за рахунок підвищення тарифів і не виплат страхового відшкодування. Наприклад, останнім часом добровільне особисте страхування стає непопулярним серед населення. Такий стан пояснюється певними причинами:

інфляція і невпевненість в майбутньому. Як правило договори по особистому страхуванню укладаються на тривалий строк — 3, 5, 10 і більше років. Між тим інфляція за лічені місяці зменшує страхові можливості в декілька разів;

невигідність роботи з населенням. Компанії віддають перевагу підприємствам, оскільки можливо заробити швидше і більше коштів без кропіткої роботи із страхувальниками і особливо з різними категоріями населення. Справа ще й і в тому, що особисте страхування відзначається складністю організації і вимагає численних статистичних розрахунків для правильного ведення тарифної політики.

Статистика свідчить, що в останній час кількість людей, які щорічно гинуть в дорожно-транспортних пригодах (ДТП), постійно зростає. У великих сумах при цьому обчислюються і матеріальні збитки. Разом з тим цей вид страхування вигідний не тільки потерпілим, а й страховикам. По-перше, потерпілі отримують надійну гарантію відшкодування певної частини збитків і позбавляються від різної бюрократичної тяганини, без якої не обходиться жодна судова процедура. Для них важливо також і те, що система передбачає функціонування Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Мета Моторного бюро — координація діяльності його членів в області страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, нанесені третім особам внаслідок ДТП на території України і за її межами, а також реалізація договорів. конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав. Страховики (страхові компанії) можуть входити в Моторне бюро на правах повних або асоційованих членів.Для забезпечення виконання зобов’язань страховими організаціями-членами МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими в ДТП при Моторному бюро створені централізовані страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд захисту потерпілих. В 1998 р. до складу Моторного бюро входило 52 страхових компанії, в тому числі такі відомі, як НАСК «Оранта», АСТ «Терен», АТ УСК «Гарант_АВТО», АСК «ОСТРА-Київ», АТ «УКРАЇНСЬКА ТРАНСПОРТНА СК», «Росток», «АВІОНІКА», «Скіф», «Фантотум», АТ «Залізничні шляхи», Залізнична СК «Інтер-Поліс», ВАТ СК «Алькона».

Для страховиків досить ефективно спрацьовує ідея транспортного страхування: страхові платежі набагато менше тих сум, які страховик повинен був би виплатити потерпілому, якби не було цієї системи страхування.

З розвитком економічних реформ транспортне страхування вантажів стає одним з динамічних елементів страхового ринку. Проте необхідно відзначити, що даний напрям страхової діяльності нині обслуговує в основному потреби імпортно-експортних операцій, тоді як більше половини вантажів, які перевозяться в межах України, власниками вантажів не страхуються. Крім того, щоб мінімізувати ризик, страховики пропонують широкий спектр додаткових послуг (охорона і діспетчерське супроводження вантажів в дорозі, установка за свій рахунок протиугінних пристроїв та надійних замків тощо). В 1998 р. страхуванням вантажів та багажу займалося 194 компанії.

Розвиток банківської системи і розширення сфери послуг клієнтам обумовили і появу клієнтів, бажаючих страхувати кредити і депозити та відповідно появу спеціалізованих страхових компаній по цих напрямах страхування. В 1998 р. страхуванням кредитів займалося 113 компаній, а страхуванням фінансових ризиків — 123 компанії.