Використання опорних схем і конспектів, Детальна інформація

Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

9 Перед початком вивчення чергової теми(розділа) вчитель дає учням перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контрою.

І, найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання засвоюється на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Як показує досвід, працювати з опорними схемами може кожен вчитель.

Далі, я б хотіла навести приклади опорних схем і таблиць з якими я працюю при викладенні географії у 6-9-х класах. Вони допомагають дітям краще засвоювати програмний матеріал.

6-й клас „Загальна географія”.

Під час вивчення тем „Історія пізнання Землі” та „Географічні відкриття” я використовую слідуючи опорну схему, по якій школярі виконують слідуючи завдання:

І. Що діти повинні засвоїти. Уявлення учнів про розвиток географічних знань в давнину, про їх зміни в результаті подорожей Х.Колумба, Ф.Магелана. Уміння вибирати з тексту підручника необхідні знання.

ІІ. Джерела географічної інформації. Фізична карта півкуль, картини із зображенням мандрівників.

ІІІ. Структура навчального процесу.

1. Ознайомлення учнів із структурою підручника та основними прийомами роботи з ним, а також з прийомами роботи з опорними схемами і конспектами.

2. Розповідь учителя про розвиток географічних знань про Землю.

3. Бесіда про значення подорожей Х.Колумба, Ф.Магелана у розвитку географічних знань.

ІУ. Опорні знання. З курсу історії в 5-му класі – уявлення людей в давнину про Землю.

У. Орієнтовні питання і завдання.

1. Які були уявлення стародавніх людей про форму і природу Землі?

2. Як змінювалися ці уявлення після подорожей Х.Колумба і Ф.Магелана?

3. Порівняйте карти ХУ і ХУІІ століть з сучасною картою півкуль. Що між ними спільного?

4. Які ви знаєте джерела географічних знань?

Схема № 1

Географія як наука

Первісні люди – збір плодів, - зображення шляху, малюнки

Воєнні походи, торгівля – зображення місцевості (мал.)

Доведення (2000 років) – кулястість Землі

Ерастофен – розміри Землі, карта

Птоломей (ХІУст) – градусна сітка

Бехайм (ХУст.) – глобус

Мореплавання –

Х.Колумб (1492р.) - Н.Світ (опис природи)