Найвідоміші архітектори України та їх творіння, Детальна інформація

Житловий будинок на вул. Словацького № 4 (поч. XX ст.).

Приймав участь у забудові вул. М. Конопницької (1911 - 1914 рр., разом з архіт. Ф. Касслером, С. Ольшевським).

В 20-і роки збудував: паперову фабрику "Бібльос" з тематичними рельєфами фасаду на вул. Японській № 5 (1926 - 1928 рр.), будинок на вул. Вітовського № 37 (1928 р.) тощо.

АГЄЄНКО Олександр Наумович (1853 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному. училищі в 1872 - 1876 рр., отримав звання архітекторського помічника і чин X класу.

В 1882 - 1888 рр. працював молодшим архітектором Таврійського губ. правління, в 1888 - 1889 рр. - міський архітектор Мелітополя. 1890 р. пішов у відставку і зайнявся приватною практикою.

У своїх творах А. використовував стилізовані форми середньовічного зодчества (готики й Московії XVI - XVII ст.) та ренесансу.

Закінчив палацовий ансамбль генерала Попова у с. Васильєво Мелітопольського повіту (1890 - 1892 рр.).

Крім того, А. спроектовані й збудовані:

Церква в с. Гюнівка Бердянського повіту,

Церкви (2) в с. Петропавлівськ Бердянського повіту,

Церква в с. Новопавлівськ Бердянського повіту,

Церква в с. Федірівка Мелітопольського повіту,

Церква в селі Володимирівка Мелітопольського повіту,

Церква в с. Юзкуй Мелітопольського повіту,

Дзвіниця церкви в Ногайську,

Церква в с. Аутка поблизу Ялти,

Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську,

Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту,

Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом),

Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо.

Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом).

Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92.

АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище.

Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова).

АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца.

На теренах України встановив пам'ятники:

Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг).

Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.),

Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.).

Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.).