Досвід членства Греції у ЄС, Детальна інформація

ДОСВІД ЧЛЕНСТВА ГРЕЦІЇ У ЄС

Курсова робота

З міжнародних відносин

1. Вступ

В роботі подані кількісні аспекти оцінювання результатів вступу Греції у ЄС, вплив на рівень добробуту та торгівлю цієї країни і сформульовані засоби, за допомогою яких можна передбачити вплив вступу у ЄС інших країн-кандитатів. Обґрунтовані статичні та динамічні аспекти впливу вступу Греції у ЄС. Обчислення статичних впливів показало, що мало місце створення «чистого» торгівельного обороту сумою у 1,6 мільярдів доларів, що становило близько 44% від річного ВВП Греції до її вступу у ЄС. Було також досліджено, що 86% від валового торгівельного обороту становить внутрішня торгівля, в той час, як 84% від сукупної диверсифікації торгівлі є диверсифікація зовнішньої торгівлі, такі результати відповідають положенням теорії митного союзу. Аналіз динамічних впливів продемонстрував, що вступ Греції у ЄС спричинив плутанину у різноманітних галузях економіки. Як показало це дослідження, вступ Греції у ЄС мав благотворний вплив приблизно на дві третини галузей економіки. Однак, в загальному, показники інтеграційного процесу, які були отримані, приблизно дорівнюють одиниці, а це означає, що динамічний вплив вступу Греції у ЄС був мінімальним.

З економічної точки зору, вступ Греції в ЄС у 1981 році був історичною подією. Вперше митний союз був створений розвиненими країнами із високим рівнем доходу та країною із середнім рівнем доходу, такою, як Греція.

У літературі є чимало спроб кількісно та якісно обчислити економічні наслідки вступу Греції в ЄС. У 1991 році Пламмер [Plummer] дослідив статичний вплив вступу, використовуючи ex-post модель росту імпорту (Вердурн [Verdoorn] та ван Бохов [van Bochove]: 1972) для визначення торговельного обороту та диверсифікації торгівлі, після вступу Греції у ЄС. Він виявив, що торговельний оборот Греції мав позитивну динаміку завдяки виробництву сільськогосподарської продукції, в той час, як диверсифікація торгівлі була спричинена в більшості випадків виробництвом промислових товарів та напівфабрикатів. А у 1988 році Джіанітіс [Giannitis], досліджуючи «частку реального споживання», виявив, що вступ Греції призвів до суттєвої диверсифікації торгівлі сільськогосподарськими товарами із третіх країн до кран ЄС, збільшуючи водночас частку імпорту сільськогосподарських та промислових товарів із ЄС. Ці наслідки автор пояснює проведенням Європейським Союзом Спільної Сільськогосподарської політики (ССП) та зменшенням впливу протекціоністських заходів на продукти споживання. Катос [Katos] (1982), навпаки, проаналізував всі можливі наслідки впливу економічної інтеграції Португалії, Іспанії та Греції у ЄС на добробут цих країн враховуючи динамічні впливи на зміну відносної ефективності, до якої призвело, згідно моделі ex ante, посилення іноземної конкуренції у 1970 та 1973 роках. Він дійшов висновку, що динамічні впливи інтеграції цих трьох країн із ЄС гранично малим, в той час, як вступ Греції до ЄС може і зовсім не мати ніякого впливу на сукупний ВВП ЄС. Однак, він дослідив, що вступ Греції може спричинити збільшення сільськогосподарського ВВП ЄС до 3.1 %, але зменшення промислового ВВП до 0.41 %. Пізнішими є праці Маттаса [Mattas] та Цоувелекаса [Tzouvelekas] (1999), які вважають, що вступ Греції у ЄС має як позитивний, так і негативний вплив на економіку цієї країни. Вони також виявили, що найвагомішими перевагами є бюджетні трансфери, в основному завдяки ССП, що позитивно відобразилось на доходах фермерів. З іншого боку, вони дослідили, що на торговельний баланс негативний вплив мали лібералізація торгівлі, суттєве зростання цін на сільськогосподарську продукцію та внутрішній тиск інфляції.

Метою цієї роботи є кількісний аналіз впливів торгівлі та рівня добробуту Греції на її вступ у ЄС та обґрунтування засобів визначення впливу вступу країн-кандидатів у ЄС. Досвід Греції у її інтеграції у ЄС може полегшити шлях вступу у Союз нових країн-кандидатів із такими несхожими із ЄС типами економіки, як і у Греції. У даній праці вивчаються як статичні, так і динамічні впливи. Статичні впливи вступу аналізуються за допомогою ex-post моделі, в той час, як всі можливі динамічні впливи (зміни відносної ефективності, спричинені зростанням конкуренції та ефект масштабу) на обсяги виробництва Співдружності після вступу Греції у ЄС, вивчаються за допомогою моделі ex-ante. Структура цієї праці є наступною: у другому розділі наведена методологія аналізу статичних впливів інтеграції і використаних даних та кількісне визначення торговельного обороту і торговельної диверсифікації відхилень, спричинених вступом Греції у ЄС. У третьому розділі наведені обчислення динамічних наслідків вступу Греції у ЄС. У четвертому розділі подані висновки.



2. Статичні впливи вступу Греції у ЄС

Теорія митних союзів – за умови, що країни є невеликими, існування досконалої конкуренції, повної зайнятості населення, фактору досконалої мобільності, зростаючої кривої пропозиції, та спадаючої кривої попиту – передбачає, що зменшення внутрішніх тарифів, яке супроводжується створенням митного союзу, призведе до зниження ціни вітчизняного ринку, після чого відбуватиметься збільшення споживання (ефект споживання) та зменшення кількості вітчизняних продуктів, що оферуються (ефект виробництва). Результатом скорочення внутрішнього виробництва буде збільшення обсягів імпорту із країн-партнерів та зменшення обсягів імпорту із країн, які не є партнерами, і це за умови еластичної пропозиції як країн-партнерів, так і країн, які не є партнерами. У цьому випадку слід очікувати, що зниження ціни на внутрішньому ринку буде супроводжуватися зменшенням частки вітчизняних товарів у загальному споживанні, збільшенням частки імпорту із країн-партнерів та зменшенням частки країн, що не є партнерами.

На основі вищенаведених даних, та на основі визначення квот внутрішнього постачання, квот імпорту із країн, що не є членами ЄС та квот імпорту із країн-партнерів у реальному споживанні до і після створення митного союзу, за умови, що квоти до-інтеграційного періоду залишилися незмінними, можна зробити висновок про торговельний оборот та торговельні диверсифікації, розглядаючи відмінності між до-інтеграційним та після-інтеграційним періодами.

Таблиця 1. Структура торговельних квот

Зміни квот Внутрішні

квоти Квоти країн-партнерів Квоти країн,

що не є партнерами

1. Сумарний торговельний оборот (зовнішній/внутрішній) – + +

2. Внутрішній торговельний оборот та диверсифікація зовнішньої торгівлі – + –

3. Зовнішній торговельний оборот та диверсифікація внутрішньої торгівлі – – +

4. Ерозія сумарного торговельного обороту (зовнішнього/внутрішнього) + – –

5. Диверсифікація внутрішньої торгівлі та ерозія внутрішньої торгівлі + – +

6. Диверсифікація зовнішньої торгівлі та ерозія внутрішньої торгівлі + + –

Джерело: [Труман: 1969, ст. 205, Труман: 1975, ст. 5]

Обчислення торговельних квот у кожному випадку здійснювалось наступним чином:

Попит на вітчизняну продукцію: Dd = Q – X

Попит на імпорт із країн-партнерів: DE.U. = ME.U.

Попит на імпорт із країн, які не є членами Союзу: DTC = MTC

«Реальне» споживання: C = Q-X+ME.U.+MTC

Частка «реального» споживання вітчизняної продукції: DS = Dd / C

Частка «реального» споживання імпорту із країн-партнерів: ECS = ME.U./ C