Інтеграція східної Азії порівняно з інтеграцією ЄС, Детальна інформація

Збільшується Інтрарегіональна торгівля Зростає

Мала Інтрарегіональне розходження в доходах Велика

Небагато Неформальні додаткові бізнес-стосунки Багато

Відносно закрита Регіоналізм Відносно відкрито

Обширна Прибутки від вільної торгівлі Велика

Так Присутність ЄС Так



Незважаючи на відмінності чи труднощі, інтрарегіональна торгівля у Східній Азії зросла. Яким чином? Різноманітні нові дані статті підтримують думку про те, що японські мультинаціональні компанії відіграють значну роль як промоутери інтеграції де-факто в Східній Азії, особливо Південно-Східній Азії, хоча Сінгапур як серцевина АКПСА є важливим у різних аспектах. Крім цього, є масові потоки FDI з Японії, що збільшують місцеве виробництво з допомогою японських фірм-трансплантантів, залучення японських підприємств малого і середнього бізнесу, зміни в оцінці японських відносних переваг, азіатські місцеві стимули і власні зусилля. Доречною є також співпраця з корейськими фірмами. Азіатська мережа Samsung, наприклад, тісно пов’язана з японськими багатонаціональними компаніями.

Якщо відбувається переміщення японських МНК, то здійснюється їх вертикальний і горизонтальний зв’язок. У локалізації управління Японія відстає від інших передових країн, як показало моє опитування в Малайзії, Таїланді, Німеччині та США. Японські підприємства малого і середнього бізнесу є також промоутерами інтеграції де-факто.

Країни Південно-Східної Азії заохочують японські та інші компанії МНК проводити операції в межах їхніх кордонів і таким чином втілюють регіональну систему виробництва головної мережі управління. Міжнародні мережі, недоступні в Європі, ускладнюються, переплітаються і накладаються, роблячи інтеграцію де-факто глибокою і єдиною в своєму роді. Динаміка ринку функціонує добре, особливо у Східній Азії. Все, що потрібно зробити в країнах, що розвиваються, Східної Азії – це запустити мережу. Тоді мережа починає працювати під контролем головної мережі управління, як, наприклад, літакобудування розпочинається лише під контролем командування польотами. Країна, що розвивається, піднімається за рахунок того, хто її «піднімає» («елеватора»), досягаючи високого економічного зростання і експансії експорту всередині самої мережі виробництва – головної мережі управління. Модель «елеватора» працює добре.

Моє власне опитування менеджерів японських компаній показало, що філії іноземних промисловостей розташовані поряд у Південно-Східній Азії. Внутрішнє забезпечення стає можливим за підтримки іноземних філій, які дають можливість для створення внутрішніх об’єднань (кластерів). Південно-Східна Азія діє як країна з високим рівнем обігу. Основні предмети імпорту з Японії чи інших місць перетворюються в предмети експорту місцевими філіями іноземних компаній. Економіка з високим рівнем обігу відповідає моделі (Plug-In) – застосування головної мережі управління у виробничій сфері. Взаємним поставкам продукції серед країн Східної Азії сприяють переважно філії японських компаній під керівництвом головної мережі, не шукаючи майбутнього в ЄС.

На завершення – різноманітні нові дані, включаючи моє власне дослідження, підтверджують, що економічній інтеграції де-факто в Східній Азії, особливо в Південно-Східній Азії, значно сприяють японські філіальні компанії. І навпаки, інтеграція де-юре підтримується політичними ініціативами і нав’язується урядами



Література

Abe (1993), Kiyoshi, «European and Japanese Direct Investments in Alabama», Atlantic Economic Society Best Papers Proceedings, Vol. 3, No.2, July 1993.

Ahn (2000), Choong Yong, «Newly Emerging Economic Integration in Northeast Asia: Challenges and Prospects», presented at the 59th Conference of the Japan Society of International Economics, Hitotsubashi University, Japan, Oct. 2000.

Aoki (2000), Takeshi, ASIAN ECONOMY: PATH TO SUSTAINABLE GROWTH (in Japanese), Nihon Hyohronsha.

Bergsten (2000), C. Fred, «The New Asian Challenge», Working Paper 00-4 March 2000, Institute for International Economics.

Borrus (1997) Michael, «Left for Dead: Asian Production Networks and the Revival of US Electronics», BRIE Working Paper #100, April.

Capannelli (1997), Giovanni, «Industry-wide Relocation and Technology Transfer by Japanese Electronic Firms---A Case Study on Buyer-Supplier Relations in Malaysia», Ph. D. Dissertation, Hitotsubashi University, November.

Chen (1993), Edward K.Y., «Economic Restructuring and Industrial Development», BUSINESS AND THE CONTEMPORARY WORLD, Spring 1993.

Ernst (1997), Dieter, «From Partial to Systemic Globalization: International Production Networks in the Electronics Industry», April, BRIE Working Paper #98, Graduate School of International Relations and Pacific Studies, University of California at San Diego.

Kim (1997), Youngsoo, ‘Technological Capabilities and Samsung Electronics’ International Production Network in Asia’, BRIE Working Paper #106, November.

Nomura Research Institute (NRI) (1999), «Survey of Japanese, US and German Companies in Asia», January.

Ravenhill (1995), John, «The Regionalization of Production and Competitiveness in East Asia», Department of International Relations, Research School of Pacific and Asian Studies, Australian National University.

Sander (1995), «Deep Integration, Shallow Regionalism, and Strategic Openness: Three Notes on Economic Integration in East Asia», in Renate Ohr and Franz Peter Lang (Eds.), INTERNATIONAL ECONOMIC INTEGRATION, Studies in Contemporary Economics, Physica-Verlag.

Weidenbaum (1996), Murray, and Hughes, Samuel, The Bamboo Network: How Expatriate Chinese Entrepreneurs Are Creating a New Economic Superpower in Asia, New York: The Free Press.

Zysman (1995), John, and Dohery, Eileen, «The Evolving Role of the State in Asian Industrialization», BRIE Working Paper #84, November.