Торговельно-економічне співробітництво України з ФРН, Детальна інформація

Код товарної групи Назва товарної групи,

товару, продукції 2000 p. 2001 p. Відхилення обсягів експорту: 2001 р. щодо 2000 р. (+, –)

2. Харчові вироби тваринного походження 0,64 0,59 –12,4

3. Харчові та кормові вироби рослинного походження 2,80 4,50 +52,2

4. Харчосмакові вироби 0,87 0,60 –34,6

6. Напівфабрикати 46,83 29,54 –40,2

у т. ч. металобрухт 9,07 4,77 –50,1

алюміній та його сплави 3,02 1,77 –44,3

мідь і її сплави 17,26 5,53 –69,6

нікель і його сплави 0,35 0,03 –92,8

7. Вироби для промислового використання 8,14 10,63 +24,0

у т. ч. вироби легкої промисловості (текстиль) 0,22 0,21 –7,8

8. Готові вироби для кінцевого споживання 38,47 44,08 +8,7

у т. ч. вироби легкої промисловості 28,81 33,06 +8,9

7+8 Сума готових виробів 46,61 54,71 +11,4

5–8 Сума промислових товарів 94,24 93,46 –5,9

у т. ч. вироби легкої промисловості 29,02 33,28 +8,8

ВСЬОГО 100,00 100,00 –5,1



Актуальне завдання збільшення експорту продукції значною мірою залежить від пошуку нових форм і методів роботи на німецькому ринку. Один з таких напрямків, котрим займається Торговельно-економічна місія в складі Посольства України в Німеччині, – це виявлення нових ніш і сегментів німецького ринку, на які потенційно можуть орієнтуватись українські експортери. Проте в умовах жорсткої конкуренції зайняти нові позиції на цьому ринку, враховуючи його наповнення, можна лише за рахунок наполегливої та копіткої діяльності українських підприємств і підприємницьких об’єднань. Цього можна досягти, насампред, за рахунок активізації маркетингової діяльності суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності через чітку організацію роботи зі забезпечення експорту продукції, дотримання договірної та платіжної дисципліни, підвищення якості та технічного рівня продукції, оптимізації цінових параметрів.

Щодо цього цікавими є дані з аналізу експорту до ФРН, здійснюваного сусідніми з Україною державами, близькими як за економіко-географічними характеристиками, так і за рівнем розвитку продуктивних сил – Польщею, Російською Федерацією, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Чеською Республікою.

Проведений аналіз засвідчує про різний підхід до формування експортних поставок до Німеччини та різну експортну політику. Характеризується це, насамперед, структурою експорту як за товарними групами, так і відповідно до повної номенклатури. Зокрема, в 2000 р. у загальних обсягах експорту із перелічених країн на ФРН припадало:

продовольчих товарів – від 0,8% до 6% (Україна – 4,33%);

сировинних товарів – від 0,4% до 43,3% (Україна – 0,8%, Росія – 43,3%);

напівфабрикатів – від 2,2% до 47,6% (Україна – 46,8%);

виробів для промислового використання – від 4,7% до 10,8% (Україна – 8,1%);

готових виробів для кінцевого споживання – від 7,4% до 92,3% (Україна – 46,6%, Росія – 7,4%).

За перше півріччя 2001 р. значних змін у структурі експорту не відбулось. Зокрема, питома вага товарних груп в експорті становила:

продовольчих товарів – від 0,6% до 5,87% (Україна – 5,87%);

сировинних товарів – від 0,3% до 40,2% (Україна – 1,26%);