Ворохта– історія та сучасність, Детальна інформація

Це на радість всім батькам

Пізнають ази науки їхні діти і онуки.

А який тут дитсадок -

Просто чудо-теремок.

Дітки бігають довкола

Біля плоту-частокола,

І танцюють, і співають,

Україну величають,

Бо ростуть в прекрасний час

І є зміною для нас.

Будуть жити для Вкраїни,

Що підноситься з руїни,

Будуватимуть життя –

Наше славне майбуття.

А повітря, а природа –

Це фантастика казкова,

Хтось таким лиш може снити.

Нам же Бог звелів тут жити.

Сонцесяйна, зеленобрана,

Наче дівчина кохана,

В парі з Прутом лине, охка

Дорога всім нам Ворохта.

ГУЦУЛЬСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ

На Гуцульщині є різні звичаї, багато в чім подібні, але мають і деякі відмінності. Беремо нашу Ворохту.

Спершу наречений бере своїх родичів, а як не має родичів, то бере близьких йому приятелів, йдуть до нареченої по її згоду. Коли домовляться, тоді наречені йдуть до лікаря, лікар видає їм довідку про стан здоров'я. Родичі і наречені з цією довідкою йдуть до священика отримати на оповіді. Священик дає завдання нареченим, які молитви мають вивчити і що з катехизму до шлюбної сповіді. Священик протягом трьох неділь повинен виголосити три оповіді. Чому так довго? Щоб наречені мали час вивчити завдання, котре їм задав священик. На превеликий жаль, декотрі священики не знають як треба вінчати за греко-католицьким обрядом. Тому знайомлю з ним.

Вінки шиють у нареченого і нареченої. Після пошиття молодий бере собі одного або двох дружбів, а молода бере собі одну або двох дружок, убираються в вінки і йдуть до родини, знайомих, просять на весілля. Напередодні вдень, коли шиють вінки, то молодята йдуть до святої сповіді та святого причастя.

У суботу вранці господар виносить стіл на подвір'я, староста накриває спершу для музик та весільних гостей. Приходять музики і починають грати на подвір'ї. Це називають «на добрий день». Виходить господар або староста, гостять музикантів, запрошують до хати і слідкують за прибуттям гостей, бо всіх гостей музики мусять пригравати, господар або староста гостити і запрошувати до хати.

Запрошують гостей за стіл. Погостилися, всі встають. Виходять з-за стола тато з мамою, а в кого нема рідних, то є хресні батьки або близькі знайомі, сідають обличчям до людей. На середині стола староста бере в ліву руку весільне деревце, як його називають, а правою рукою бере за руку молодого або молоду і обводить за сонцем поза стіл. Коли доходять до сидячих родичів, молода вклякає, а староста просить так званої прощі. Молодий б'є поклін, а староста дякує родичам за виховання, за турботу та за віно.

«Простіть йому і благословіть на шлюбну допомогу та будуче шлюбне життя».

Родичі: «Най його Бог благословить».