Ворохта– історія та сучасність, Детальна інформація

Коли три рази обійшли навкруг стола, тоді родичі встають, а молодий сідає на те місце, родичі кладуть вінок на голову. Цей процес проходить окремо у молодого і в молодої, аж коло церкви стрічаються.

Музики і гості прийшли до церкви з весільною радістю, всі заходять до церкви, а священик, як звичайно, даного обряду веде шлюб. Після шлюбу знову йдуть собі по домах, музики грають, продовжується весілля. Коли вже недалеко хати, то закликають маму до зустрічі, а мати готує пшеницю, пахучі квіти, дрібненькі цукерки. Але пшениця обов'язково мусить бути.

Мати посипає пшеницею, а тато частує гостей, староста попереду. Заходять до хати і сідають за столи. Столи, як звичайно, застелені, на столах по краях розкладають різаного кусками хліба та ріпу (картоплю), приносять ложки дерев'яні миски великі глиняні, але дуже гарно вироблені. В ту велику миску наливає сербавку (суп) кухарка, а господар наливає собі трошки горілки і п'є до гостей. Одним або двома килішками обходить всіх, їдять по 5-6 осіб з одної миски. Пізніше нарізають м'ясо, голубці, пироги (вареники) з капустою, або сиром, бриндзю, сир з сметаною, бануш, а наостанку кашу.

Коли вже погостилися, вставали із-за столів і танцювали. Танці були різні: гуцулка, голубка, колесо та аркан (це танець ватаги Довбуша), але на превеликий жаль, мелодію Аркана сильно покалічили радянські композитори та зробили з нього дурний танець.

Коли вже потанцювали, тоді господар просить другий раз за столи. При другій частині староста вперше запрошує на дари. Дарують хто що може: ліжники, перепивають худобу, вулики. Свахи дальше виконують свій обов'язок і починають латкати, але це латкання вже має свою мелодію.

Ой кувала зозулечка на згари,

Цякую Вам, Татку й Мамко, за дари.

Так само латкають братові, сестрі та іншим. Цей весільний час називають повниця, бо після другої частини гості йдуть на відпочинок.

Другого дня приходить молода до молодого зі своїми гостями, або молодий по молоду. Там вже проходить цілий концерт та різні прибаги. Якщо йде молода, то перебирають якогось діда, зроблять йому вуса, горб. Він зустрічає жінку, лізе цілуватися... Закладають ворота, бо без горілки не впускають. Після цих весільних жартів заходять до хати, сідають за стіл, гостяться, а по гостиш йдуть до молодої. Там також гостяться, а по гостині витанцьовують кружок. За столом стають свахи на лавку, дружок ховають поза себе, а дружби відгадують де схована дружка. Як відгадав, то цілує дружку і йде з нею танцювати. І так на цьому закінчується весілля.

Ще хочу нагадати, що у нас на Гуцульщині не було тої моди, щоб брали шлюб у вельоні. На мою думку, це не мудра для нашого мода, та і взагалі для України.