Логіка криміналістичної версії, Детальна інформація
Логіка криміналістичної версії
Наукових гіпотез, що пояснюють якесь явище, може бути висунуто кілька або всього одну. Версія в судовому дослідженні одна існувати не може. У кожній кримінальній справі з кожної окремої обставини має бути висунуто кілька версій; тут не можна обмежитися висуванням та доведенням якоїсь однієї, що уявляється найімовірнішою версією.
Версія в судовому дослідженні відрізняється від наукової гіпотези також тим, що, висуваючи і доводячи версії, керуються не тільки логічними законами, а й законами юридичними. Факти, на підставі яких будуються версії та факти, за допомогою котрих доводиться істинність якоїсь однієї та хибність інших версій, мають бути виявлені, зібрані і закріплені із дотриманням кримінально-процесуальних законів.
2. Основні етапи побудови та перевірки криміналістичної версії
Процес побудови версії розпочинається із виявленням і закріплення фактів, що відносяться до злочинної події та особи, котра її вчинила. Щоб висунути версію з кримінальної справи, необхідно мати певний мінімум фактів, пов'язаних зі злочином. Факти, на підставі котрих особа, яка проводить розслідування, висуває версії, здобуває різним шляхом, а саме, оглядаючи місце події, допитуючи свідків, потерпілих, обвинувачуваних та за допомогою інших дій.
Окрім фактичних даних, як підстави версій у справі використовуються також наукові положення правової науки і, в першу чергу, положення криміналістики, кримінального права, кримінального процесу та інших наук узагальнені висновки і рекомендації судової практики власний досвід тощо.
Унаслідок логічного опрацювання фактичного матеріалу, зібраного у справі, висувається ряд версій, котрі пояснюють подію злочину і окремі його обставини.
Версії, пояснюючи злочинну подію в цілому, називають загальними версіями. Загальна версія має давати відповідь на запитання про те, що вчинено, який злочин мав місце насправді і хто його скоїв. Версії, висунуті для пояснення окремих обставин злочинної події, називають частковими версіями.
Версії висуваються як на початку розслідування, так і в будь-який інший момент судового розслідування.
Висуваючи (висловлюючи) версії, використовують різні логічні засоби. Версія може бути висунута за аналогією, індуктивно або дедуктивно.
Досить часто версія є висновком індуктивного умовиводу, до того ж для логічного опрацювання фактичних даних і формулювання версії застосовуються різноманітні види індукції. Особливо широко користуються індукцією за допомогою простого перелічення. Так, коли в ході розслідування справи встановлюють зв'язок фактів злочинної події з однією й тією ж особою, що повторяється, то за допомогою індукції, застосовуючи просте перелічення, висувають версію про причетність цієї особи до скоєного злочину.
У вигляді схеми це можна записати так.
Встановлений у справі факт А пов'язаний з особою К.
Встановлений у справі другий факт В пов'язаний також з особою К.
Встановлений у справі третій факт С пов'язаний теж з особою К.
Оскільки перелічені факти (А, В, С) е ознаками злочинної події, то роблять висновок про те, що і злочинна подія в цілому пов'язана з особою К.
Висунута версія має бути перевірена. Перевірка й доведення правильності (істинності) версії е найважливішою і відповідальною стадією в побудові й обґрунтуванні версії.
Перевірка версії складається з таких моментів: 1. Дедуктивного виведення наслідків із висунутої версії; 2. Співставленні цих наслідків із дійсністю, перевірки їх на практиці; 3. Логічного доведення істинності або хибності (спростування версії).
Перевірку версії розпочинають із виведення наслідків із певної версії. Висунувши версію, із неї виводять наслідки, котрі мають існувати в дійсності, якщо існувала гадана причина (або явище). Логічно ця мислима операція відбувається у формі дедуктивного умовиводу. У більшому засновку такого умовиводу перелічуються ознаки, викликані певною причиною. У меншому засновку йдеться про те, що в цьому випадку допущена ця причина. Робиться висновок про те, що в цьому випадку мають бути ознаки, названі в більшому засновку.
У вигляді схеми такий умовивід можна записати так:
Більший засновок:
Причина N окрім наслідків АБС викликає також і наслідки ДЕІК і т. д.
Менший засновок:
У цьому випадку припускається причина N.
----------------------------------------------------------------------------
Висновок: Отже, у цьому випадку, окрім виявлених наслідків, АБС мають бути й факти ДЕІК і т. д.
Питання про те, які наслідки (факти) мають бути логічно виведені із гаданої причини (висунутою версії), є важливе й складне. Розв'язується воно в кожному випадку конкретно, виходячи із загальних положень науки про цю категорію злочину, судової практики та власного досвіду. Чим більший цей досвід і чим ліпше юрист знає теорію і судову практику, тим повнішим буде коло фактів (наслідків), виведених ним із висунутої версії.
У цілому логічну схему висування версії і виведення із неї наслідків можна записати так:
1 Висування версії (припущення):
У цьому випадку виявлені факти АБС.
Факти АБС є ознаками злочину N.
Версія в судовому дослідженні відрізняється від наукової гіпотези також тим, що, висуваючи і доводячи версії, керуються не тільки логічними законами, а й законами юридичними. Факти, на підставі яких будуються версії та факти, за допомогою котрих доводиться істинність якоїсь однієї та хибність інших версій, мають бути виявлені, зібрані і закріплені із дотриманням кримінально-процесуальних законів.
2. Основні етапи побудови та перевірки криміналістичної версії
Процес побудови версії розпочинається із виявленням і закріплення фактів, що відносяться до злочинної події та особи, котра її вчинила. Щоб висунути версію з кримінальної справи, необхідно мати певний мінімум фактів, пов'язаних зі злочином. Факти, на підставі котрих особа, яка проводить розслідування, висуває версії, здобуває різним шляхом, а саме, оглядаючи місце події, допитуючи свідків, потерпілих, обвинувачуваних та за допомогою інших дій.
Окрім фактичних даних, як підстави версій у справі використовуються також наукові положення правової науки і, в першу чергу, положення криміналістики, кримінального права, кримінального процесу та інших наук узагальнені висновки і рекомендації судової практики власний досвід тощо.
Унаслідок логічного опрацювання фактичного матеріалу, зібраного у справі, висувається ряд версій, котрі пояснюють подію злочину і окремі його обставини.
Версії, пояснюючи злочинну подію в цілому, називають загальними версіями. Загальна версія має давати відповідь на запитання про те, що вчинено, який злочин мав місце насправді і хто його скоїв. Версії, висунуті для пояснення окремих обставин злочинної події, називають частковими версіями.
Версії висуваються як на початку розслідування, так і в будь-який інший момент судового розслідування.
Висуваючи (висловлюючи) версії, використовують різні логічні засоби. Версія може бути висунута за аналогією, індуктивно або дедуктивно.
Досить часто версія є висновком індуктивного умовиводу, до того ж для логічного опрацювання фактичних даних і формулювання версії застосовуються різноманітні види індукції. Особливо широко користуються індукцією за допомогою простого перелічення. Так, коли в ході розслідування справи встановлюють зв'язок фактів злочинної події з однією й тією ж особою, що повторяється, то за допомогою індукції, застосовуючи просте перелічення, висувають версію про причетність цієї особи до скоєного злочину.
У вигляді схеми це можна записати так.
Встановлений у справі факт А пов'язаний з особою К.
Встановлений у справі другий факт В пов'язаний також з особою К.
Встановлений у справі третій факт С пов'язаний теж з особою К.
Оскільки перелічені факти (А, В, С) е ознаками злочинної події, то роблять висновок про те, що і злочинна подія в цілому пов'язана з особою К.
Висунута версія має бути перевірена. Перевірка й доведення правильності (істинності) версії е найважливішою і відповідальною стадією в побудові й обґрунтуванні версії.
Перевірка версії складається з таких моментів: 1. Дедуктивного виведення наслідків із висунутої версії; 2. Співставленні цих наслідків із дійсністю, перевірки їх на практиці; 3. Логічного доведення істинності або хибності (спростування версії).
Перевірку версії розпочинають із виведення наслідків із певної версії. Висунувши версію, із неї виводять наслідки, котрі мають існувати в дійсності, якщо існувала гадана причина (або явище). Логічно ця мислима операція відбувається у формі дедуктивного умовиводу. У більшому засновку такого умовиводу перелічуються ознаки, викликані певною причиною. У меншому засновку йдеться про те, що в цьому випадку допущена ця причина. Робиться висновок про те, що в цьому випадку мають бути ознаки, названі в більшому засновку.
У вигляді схеми такий умовивід можна записати так:
Більший засновок:
Причина N окрім наслідків АБС викликає також і наслідки ДЕІК і т. д.
Менший засновок:
У цьому випадку припускається причина N.
----------------------------------------------------------------------------
Висновок: Отже, у цьому випадку, окрім виявлених наслідків, АБС мають бути й факти ДЕІК і т. д.
Питання про те, які наслідки (факти) мають бути логічно виведені із гаданої причини (висунутою версії), є важливе й складне. Розв'язується воно в кожному випадку конкретно, виходячи із загальних положень науки про цю категорію злочину, судової практики та власного досвіду. Чим більший цей досвід і чим ліпше юрист знає теорію і судову практику, тим повнішим буде коло фактів (наслідків), виведених ним із висунутої версії.
У цілому логічну схему висування версії і виведення із неї наслідків можна записати так:
1 Висування версії (припущення):
У цьому випадку виявлені факти АБС.
Факти АБС є ознаками злочину N.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021