Екологічна ситуація в Європі та її вплив на міжнародні відносини, Детальна інформація

Швеція 23 700 9243 39

Валлонія, Бельгія 248 87 35

Югославія 4889 1564 32

Іспанія 11 792 3656 31

Ірландія 334 100 30

Австрія 3754 1089 29

Франція 14 400 3321 23

Угорщина 1637 360 22

Литва 1810 380 21

Больцано, Італія 307 61 20

Португалія 3060 122 4

Інші 13 474 н/д н/д

Усього 140 956 49 647 35



 Вплив повітряного середовища на побудови

Якщо збитки, завдані забрудненням повітря озерам та лісам, дуже значні за своїми масштабами, то вплив повітряного середовища на побудови найчастіше є локальною проблемою. Хоча вважається, що двоокис сірки та її похідні є головними джерелами ушкодження будівельних споруд. Шкідливий вплив на них мають і окиси азоту, озон та інші речовини, що забруднюють атмосферу.

Ушкодження історичних пам'ятників особливо очевидні в Європі: руйнуються й афінський Акрополь, і середньовічні пам'ятники в Кракові. Хоча деяка руйнація будов античних часів є природнім явищем, забруднення атмосфери в багато разів прискорює цей процес. Грецький фахівець із корозії, що викликаються хімічно кислими агентами, Т.Н.Скулікідіс (T. N. Skoulikidis), підрахував, що за останні 20-25 років афінські пам'ятники зруйнувалися від забруднення повітряного середовища в більшй мірі, ніж за попередні 2400 років. У нарисі про Італію кореспондент газети New York Times пише, що в цій країні "класичні мармурові бюсти перетворюються на безносі і безвухі гіпсові дурниці". У Катовиці, на півдні Польщі, поїзди змушені на деяких ділянках знижувати швидкість через корозію залізничних колій внаслідок підвищеної кислотності середовища.

Економічні збитки держав від різноманітних видів корозії величезні. Точні розміри цих збитків визначити важко, тому що складно розмежувати наслідки природної корозії і корозії, що викликається кислотними опадами. Поки є лише приблизні данні. Вчені Шведського інституту корозії в 1984 р. підрахували, що збитки країни від усіх видів корозії матеріалів складають 2.5 млрд. дол. на рік. За зробленою в 1980 р. оцінкою міністерства охорони здоров'я й охорони навколишнього середовища Нідерландів, вартість збитків, завданих пам'ятникам, бібліотекам і архівам цієї країни, складає 10-15 млн. долл. на рік. Якщо скласти ці втрати і всі інші збитки від забруднення повітряного середовища і кислотних опадів, то витрати на реалізацію програм з обмеження шкідливих викидів в атмосферу не виглядають занадто великими. Стратегія обмеження викидів

Величезні збитки, що завдаються здоров'ю населення і навколишньому середовищу внаслідок забруднення атмосфери і випадання кислотних опадів, не залишилися не поміченими громадськістю і політиками. У промислово розвитих країнах Заходу останні 20 років були періодом активних політичних і наукових пошуків шляхів рішення проблеми очищення повітря.

Для зниження викидів із ТЕС двоокису сірки звичайно слугують пристрої, що здійснюють десульфацію витяжного газу димарів, широко відомі як скрубери (газоочисники). Вони можуть видаляти до 95% двоокису сірки, що утримується у викидах ТЕС. У країнах-членах ОЕСР на початку 1988 р. скрубери були встановлені або знаходилися в процесі встановлення на електростанціях сумарною потужністю 140 тис. МВт. У 1987 р. подібними пристроями були обладнані у ФРН - приблизно 40%, у Швеції - 50, в Австрії - 60 і в Японії - 85%. До кінця 80-х років відносні показники будуть такі: 70% в Італії, 85 - у ФРН, 100 - у Нідерландах.

Різні країни використовують різноманітні шляхи боротьби з викидами окису азоту на ТЭС, досягаючи нерівноцінних результатів. Найпростішим засобом є впровадження модифікацій самого процесу згорання, що дозволяє знизити виділення окису азоту на 30-50%. До дійсного часу Великобританія і Португалія зробили деякі інвестиції в цей метод. Дорожчим, але й ефективнішим є метод, відомий як виборче каталітичне очищення. Використання його знижує виділення окису азоту на 80-90%.

Інтенсивні дослідження проводяться зараз в області технологій так званого чистого вугілля. Завдяки їм при спалюванні вугілля скорочуються викиди і двоокису сірки, і оксидів азоту, а також забезпечується більш ефективне згорання палива.

Хоча технології, про які говорилося вище, забезпечують негайне зниження забруднення повітря, так необхідні сьогодні, вони не дають остаточного вирішення проблеми. По-перше, ці технології самі забруднюють навколишнє середовище попелом, що утвориться при роботі. По-друге, ці технології не знижують викиди двоокису вуглецю. З цих причин зазначені технології розглядаються, як паллиатив, шо буде використовуватися до того часу, коли у всіх країнах нормою стане ефективне використання енергії і коли її поновлювані джерела, такі як сонце, вітер і вода, будуть складати переважну частку у світовому енергетичному балансі.

Боротьба за атмосферу

Незважаючи на те, що перегляд сучасних підходів до контролю за забрудненням повітряного середовища, здавалося б, уже настав, лише деякі політики розуміють необхідність прийняття всеосяжних стратегій, що дають кардинальне рішення даної проблеми. Останні національні і міжнародні розробки, хоча і є кроком уперед, але не є повністю адекватними задачі , що стоїть перед ними.

Для забруднення повітряного басейну не існує державних меж (табл. 3). У зв'язку з цим підводиться питання про міжнародне співробітництво в боротьбі за атмосферу.

Таблиця 3. Забруднення сіркою європейських країн (1988 р.)

Країна Обсяги викидів1), тис. т Обсяги опадів, тис. т Частка викидів, що знадходять за межами країни, % Частка опадів, що надходять через кордон, %

Норвегія 37 210 76 96

Австрія 62 181 74 91