Українська лірична пісня - романс, Детальна інформація

Про Запоріжжя та синєє море

Та про турецьку неволю тяжкую.

Слухаєш пісню ту любу та щиру,

І яснії мрії знов в серці розбудиш...

І знов почуваєш надію і віру

В правду святую і лихо забудеш

( Марія Юльченко-Здановська)

Великий Адам Міцкевич говорив, що українські простори є столицею ліричної пісні. Це справжня поезія серця і почуття.

Таке мистецтво глибоко народне тому, що з нього промовляє до нас своєрідна, чиста душа українського народу. Гарна ця душа. Така ж прекрасна і її пісня.

То була тиха ніч чарівниця,

Покривалом спокійним, широким

Простилалась вона над селом,

Прокидалась край неба зірниця,

Мов над озером тихим, глибоким

Лебідь сплеснув білим крилом.

На розпутті козак сидить

Та на кобзі грає

Кругом хлопці та дівчата –

Як мак процвітає.

Грає козак, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орда, ляхи

Бились з козаками;

Як збиралась громадонька

В неділеньку вранці,

Як ховали козаченька

В зеленім байраці.

( Т. Шевченко “ Тарасова ніч ’’)

Кажуть, не знайти такого зілля, яким можна було погамувати кохання. У народній пісні стверджується: “ Од хвороби ліки знають, од любові – помирають.”

І все одно до кожного приходить та бентежна пора. Тоді дівчата бачать неспокійні сни.