Види спілкування. Загальна харктеристика спілкування, Детальна інформація
Види спілкування. Загальна харктеристика спілкування
У комунікації між людьми важливе місце займає вміння знайти правильну позицію, належно підлаштуватися до партнера. Відомий психолог Е.Берн вважав, що в кожній особистості є три его-стани: Дитина (керується принципом насолоди, наше "Я хочу"), Дорослий (керується принципом реальності, раціональне прийняття рішення — "Я можу") і Батько (керується принципом необхідності — "Я повинен"). Спілкуючись, партнери обирають якусь позицію і з неї звертаються до певного его-стану партнера. Ці зв'язки Е.Берн називає трансакціями.
Наприклад: доброволець звертається до штатного працівника: "Якщо Вам не важко, будь-ласка, не дозволили би Ви мені скористатися телефоном?"
Працівник: "Це службовий телефон і я не дозволю його займати без необхідності".
Подібна взаємодія дорослих людей, як правило, завершується конфліктом.
Залежно від того, як і між ким відбувається акт спілкування, виділяють такі рівні.
примітивний — коли партнер розглядається як перешкода, що потребує усунення;
маніпулятивний — коли партнер використовується як засіб для досягнення певної мети;
стандартизований — справжнє ставлення ховається під "масками", які демонструють партнеру певні стандартні норми поведінки;
конвенційний — нормальна партнерська взаємодія випадкових (чужих) людей, коли враховуються потреби, інтереси, цінності обох сторін;
діловий — партнерська взаємодія, що не виходить за межі ділових стосунків, спрямована на взаємодопомогу, взаєморозуміння;
ігровий — взаємодія між досить близько знайомими людьми, які чуйно і щиро намагаються "грати партнера" (Станіславський), створювати оптимальну атмосферу спілкування;
духовний — обмін духовними цінностями, доступ до найпотаємніших переживань, мрій, "розкриття" душі перед партнером.
У реальній взаємодії партнери переходять з рівня на рівень. Важливо, щоб вони не опускалися нижче конвенційного рівня.
Комунікаційний процес і є процесом спілкування. Розберемо його основні характеристики.
Комунікаційний процес — це ланцюжок відповідей на запитання:
хто говорить?
що повідомляє?
кому?
в якій ситуації?
по якому каналу?
з якою метою?
з яким ефектом?
Давши відповіді на ці запитання, ми зможемо достатньо повно описати конкретний комунікаційний процес. Це — модель Г.Лассуелла.
Ю.Воронцов дещо деталізував цю модель і представив комунікаційний процес у вигляді таких компонентів:
1. Джерело інформації.
2. Комунікатор.
3. Повідомлення
4. Комунікант.
5. Комунікаційний канал.
Наприклад: доброволець звертається до штатного працівника: "Якщо Вам не важко, будь-ласка, не дозволили би Ви мені скористатися телефоном?"
Працівник: "Це службовий телефон і я не дозволю його займати без необхідності".
Подібна взаємодія дорослих людей, як правило, завершується конфліктом.
Залежно від того, як і між ким відбувається акт спілкування, виділяють такі рівні.
примітивний — коли партнер розглядається як перешкода, що потребує усунення;
маніпулятивний — коли партнер використовується як засіб для досягнення певної мети;
стандартизований — справжнє ставлення ховається під "масками", які демонструють партнеру певні стандартні норми поведінки;
конвенційний — нормальна партнерська взаємодія випадкових (чужих) людей, коли враховуються потреби, інтереси, цінності обох сторін;
діловий — партнерська взаємодія, що не виходить за межі ділових стосунків, спрямована на взаємодопомогу, взаєморозуміння;
ігровий — взаємодія між досить близько знайомими людьми, які чуйно і щиро намагаються "грати партнера" (Станіславський), створювати оптимальну атмосферу спілкування;
духовний — обмін духовними цінностями, доступ до найпотаємніших переживань, мрій, "розкриття" душі перед партнером.
У реальній взаємодії партнери переходять з рівня на рівень. Важливо, щоб вони не опускалися нижче конвенційного рівня.
Комунікаційний процес і є процесом спілкування. Розберемо його основні характеристики.
Комунікаційний процес — це ланцюжок відповідей на запитання:
хто говорить?
що повідомляє?
кому?
в якій ситуації?
по якому каналу?
з якою метою?
з яким ефектом?
Давши відповіді на ці запитання, ми зможемо достатньо повно описати конкретний комунікаційний процес. Це — модель Г.Лассуелла.
Ю.Воронцов дещо деталізував цю модель і представив комунікаційний процес у вигляді таких компонентів:
1. Джерело інформації.
2. Комунікатор.
3. Повідомлення
4. Комунікант.
5. Комунікаційний канал.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021