Алюміній, Детальна інформація

Алюміній - самий розповсюджений в земній корі метал. На його долю приходиться 5,5-6,6 мол. доли % або 8 мас. %. Гголовна маса його сконцентрована в алюмосилікатах. Надзвичайно розповсюдженим продуктом розкладу утворених ним сполук є глина, основний склад якої відповідає формулі Al2O3.2SiO2.2H2O.Проміж інших форм знаходження алюмінія найбільше значення має боксит Al2O3.xH2O і мінерали корунд Al2O3 і кріоліт AlF3.3NaF.

Вперше алюміній був отриманий Велером в 1827 році дією металічного калія на хлорид алюмінія. Проте, незважаючи на широку розповсюдженість в природі, алюміній до кінця XIX століття належав до числа рідкісних металів.

На даний час в промисловості алюміній отримують електролізом розчину глинозема Al2O3 в ростопленому криоліті. Al2O3 повинен бути достатньо чистим, тому що із виплавленого алюмінія домішки видаляються дуже тяжко. Температура плавлення Al2O3 близько 2050оС, а криоліта - 1100оС. Електролізу піддають розтоплену суміш криоліта і Al2O3, що вміщує близько 10 масс.% Al2O3, та плавиться при 960оС і має електричну провідність , густину та в’язкістю, найбільш придатними для

проведення процесу. При додаванні AlF3, CaF2 та MgF2 проведення електролізу виявляється можливим при 950оС.

Електролізер для виплавки алюмінія являє собою залізний кожух, викладений зсередини вогнестійкою цеглою. Його дно (під), складене з блоків спресованого вугілля, що є катодом. Аноди розташовані зверху: це - алюмінієві каркаси, заповнені вугільними брикетами.

Al2O3 = Al3+ + AlO33-

На катоді виділяється рідкий алюміній:

Al3+ + 3е- = Al

Алюміній збирається на дні печі, звідки періодично випускається. На аноді виділяється кисень:

4AlO33- - 12е- = 2Al2O3 + 3O2

Кисень окислює графіт до оксидів вуглецю. По мірі згорання вуглецю анод нарощують.

В періодичній системі алюміній знаходиться в третьому періоді, в головній підгрупі третьої групи. Заряд ядра +13. Електронна будова атома 1s22s22p63s23p1. Металічний атомний радіус 0,143 нм, ковалентний - 0,126 нм, умовний радіус іона Al3+ - 0,057 нм. Енергія іонізації Al - Al+ 5,99 эВ.

Найбільш характерна ступінь окислення атома алюмінія +3.Негативна ступінь окислення проявляється рідко. На зовнішньому електронному шарі атома інують вільні d-підрівні. Завдяки цьому його координаційне число в сполуках може бути рівним не тільки 4 (AlCl4-, AlH4-, алюмосилікати),але й 6 (Al2O3,[Al(OH2)6]3+).

Алюміній - типовий амфотерний елемент. Для ньго характерні не тільки аніонні, а й катіонні комплекси. Так, в кислому середовищі існує катіонний аквакомплекс [Al(OH2)6]3+, а в лужному - аніонний гидрокомплекс та [Al(OH)6]3-.

У вигляді простї речовини алюміній - сріблясто-білий, досить твердий метал з густиною 2,7 г/см3 (т.пл. 660оС, т. кип. ~2500оС). Кристалізується в гранецентричній кубічній решітці. Характеризується високою в’язкістю, теплопровідністю та електропровідністю (що складає 0,6 електропровідності міді). З цим пов’язано його використання при виробництві електричних проводів. При однаковій електричній провідноті алюміневий дрот важить вдвічі меньше мідного.

На повітрі алюміній покривається надтонкою (0,00001 мм), але дуже щільною плівкою оксида, що

запобігає подальшому окисленню метала та надає йому матовий вигляд. При обробці поверхні алюмінія сильними окисниками (конц. HNO3, K2Cr2O7) чи навіть анодним окисленням товщина захистної плівки збільшується. Стійкість алюмінія дозволяє виготовляти з нього хімічну апаратуру та ємкості для зберігання і транспортування азотної кислоти.

Алюміній легко витягується в дріт та прокатується в тонкі листи. Алюмінієва фольга (товщиною 0,005 мм) застосовується в харчовій та фармацептичній промисловості для упаковки продуктів та препаратів.

Основну масу алюмінія використовують для отримання різноманітних сплавів, поряд з чудовими механічними якостями, що характеризуються легкістью метала. Найважливіший з них - дуралюміній (94% Al, 4% Cu, по 0,5% Mg, Mn, Fe та Si), силумін (85 - 90% Al, 10 - 14% Sk, 0,1% Na) та інші. Алюмінієві сплави застосовуються в ракетній техніці, в авіа-, авто-, судо- та приладобудуванні, у виробництві посуду та багатьох інших галузях промисловості. По широті застосування сплави алюмінія займають друге місце після сталі та чугуна.

Алюміній, крім того, застосовується як легіруюча добавка до багатьох сплавів для надання їм жаростійкості.

При прожарюванні мілко раздробленого алюмінія він енергійно згорає на повітрі. Аналогічно проходить його взаємодія з сіркою. З хлором та бромом сполучається вже при звичайній температурі, з йодом - при нагріванні. При дуже високих температурах алюмінй безпосиредньо реагує також з азотом та вуглецем. Проте з воднем взаємодіє дуже пасивно.

По відношенню до води алюміній досить стійкий. Але якщо механічним шляхом чи амальгамуванням зняти запобіжну дію оксидної плівки, то проходить енергічна реакція:

2Al + 6H2O = 2Al(OH)3 + 3H2(

Сильно розбавлені, а також дуже концентровані HNO3 та Н2SO4 на алюміній майже не діють (на холоді), тоді як при середніх концентраціях в цих кислотах він поступово розчиняється. Чистий алюміній досить стійкий по відношенню до соляної кислоти, але звичайний технічний метал в ній розчиняється.

При дії на алюміній водних розчинів лугів шар оксида розиняється, при цьому утворюються алюмінати - солі, що містять алюміній в складі аніона:

Al2O3 + 2NaOH + 3H2O = 2Na[Al(OH)4]

Алюміній, позбавлений захистної плівки, взаємодіє з водою, витісняючи з неї водень:

2Al + 6H2O = 2Al(OH)3 + 3H2(

Утворений гідроксид алюмінія реагує з надлишком лугу, утворюючи гідроксоалюмінат:

Al(OH)3 + NaOH = Na[Al(OH)4]