Загальна характеристика ВАТ „Тисмениця” Характеристика споживчих властивостей хутряних виробів, Детальна інформація

З часом поселення ремісників-вірменів у Тисмениці значно збільшилось, що сприяло подальшому розвитку кушнірства і торгівлі у місті, і в умовах поступового занепаду переробки хутра та шкіри в Галичі, Львові, Кам'янці-Подільському та інших містах, кушнірський цех тисменицьких майстрів стає одним із найпотужніших центрів кушнірської справи, відомим далеко за межами Прикарпаття. Його вироби активніше експортуються, зокрема, через торги на найвідоміших у той час великих Оломоуцьких і Лейпцігських ярмарках.

На початку XVIII століття у Тисмениці було вже три цехи, що займалися обробкою хутра і шкіри. За наявності значного попиту на готову продукцію і міцної, контрольованої державою, сировинної бази, у ці роки підприємство налічувало 360 висококваліфікованих фахівців. Вся продукція поставлялася на зовнішній ринок. Це сприяло подальшому розвитку кушнірства у Тисмениці.

У 1880 році відроджується товариство кушнірів і білошкірників, яке домоглося державного замовлення на поставку кожухів для .дирекції залізниць у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Його виконання було настільки бездоганним, що наступними стали великі поставки для дирекцій залізниць у Львові, Кракові і, навіть, у Граці (для так званої Південної залізниці, що з'єднувала Відень і Трієст). Роботою товариства зацікавилась Торгово-промислова Палата у Відні, і воно отримало від неї допомогу на будівництво нового виробничого приміщення (фабрики),

Перед першою світовою війною на підприємстві було зайнято понад 500 фахівців найвищої кваліфікації. Ще 280 ремісників різних кушнірських спеціальностей працювали у власних кустарних майстернях. Після цієї війни змогла відновити роботу лише фабрика, що до цього була у державній оренді і перейшла у власність спілки купців. За німецької окупації у другу світову війну шубно-хутрова фабрика (об'єднана) як і інші підприємства міста, була оголошена власністю німецького рейху.

Під час світових війн, безумовно, спостерігався спад виробництва, але в повоєнні роки воно швидко відновлювалося. У 1960 випуск продукції вже склав 58 тисяч чоловічих і дитячих пальто і 250 тисяч головних уборів.

Далі – об'єднання з Львівською кушнірською фабрикою і подальше зростання обсягів виробництва, створення у 1989 році на базі хутрового об'єднання спільного українсько-нідерландського підприємства “Тикаферлюкс”.

Хутрофірма "Тисмениця" - одне із найстаріших підприємств, сліди утворення якого ведуть до вільної федерації ремісників, знаходиться біля Карпат в Західній частині України. Ця територія пройшла через багато економічних і соціальних змін. Але з перших кроків розвитку в умовах Тисмениці, яка володіла Магдебурзьким правом, хутряні вироби з її маркою демонструвались у Лондоні, Дрездені, Відні, Берліні, Будапешті та інших великих містах Європи. Однією з перших вийшовши з державного сектору економіки, хутрофірма "Тисмениця" стала єдиним підприємством колишнього СРСР, яка представила у квітні 1993 року свою колекцію виробів на Міжнародному хутровому ярмарку у Франкфурті-на-Майні, що стало основою для її подальшого інтегрування у світову економіку. Так презентував підприємство з нагоди цієї події міжнародний журнал хутровиків "Sandy Parker Reports."

Сьогодні хутрофірма являє собою вертикальну замкнуту структуру, яка забезпечує вичинку та фарбування 10 млн. шкурок кролика, норки, нутрії, лисиці, песця, ондатри, каракуля, мерлушки і пошиття із них майже мільйона штук чоловічих, жіночих і дитячих шапок так званого "російського" та інших стилів, а також пальто, напівпальто, жакетів та виробів на хутряній підкладці.

В умовах переходу до ринкових стосунків хутрофірма "Тисмениця" суттєво розширила асортимент продукції, постійно нарощує її випуск з тих видів хутра, які раніше в Україні не перероблялися, досягаючи при цьому безвідходної технології. Відновлено традиції переробки овечих шкур і пошиття із них добротних виробів. Для подальшого розширення обсягів виробництва засноване спільне українсько-нідерландське підприємство "Тикаферлюкс", яке теж активно виходить на зовнішній ринок. Внесок української сторони оцінено як 51% його статутного фонду. Серед іноземних інвесторів - відомі німецькі фірми (головним чином — "Розенберг і Ленхарт"), а також один із найбільших банків Нідерландів, які об'єдналися в асоціацію "РЛ+Т (Інтернешенел) Н.В."

Володіючи власними можливостями сучасного дизайну, хутрофірма "Тисмениця" відзначена на Міжнародних виставках у Брюселі (1965 рік) та Мюнхені (1967 рік), щорічно отримувала медалі та дипломи за кращі моделі на хутрових конгресах підприємств постсоціалістичних держав. Завдяки її постійній участі у Франкфуртському міжнародному ярмарку, на ярмарковій площі у цьому німецькому місті серед прапорів держав-учасниць майорить і знамено незалежної України.

Хутрофірма "Тисмениця" удостоєна вагомих міжнародних призів: "За краще торгове ім'я" (Мадрідського клубу лідерів торгівлі, Іспанія, 1994, 1995, 1996 p.p.), "За комерційний престиж і кращу торгову марку" (Асоціація підприємців і професійних маркетологів Америки і Європи, Мексика, 1994, 1996 p.p.). Світове визнання підтверджено і престижною відзнакою за програмою "Посли американського народу" під назвою "Факел Бірмінгема" в рамках Міжнародного проекту "За успішне економічне виживання і розвиток в умовах соціально-економічної кризи" разом з пам'ятною іменною фотокарткою і зверненням з автографом Президента США Білла Клінтона (1995 рік), Аркою Європи "Золота зірка" (Іспанія, 1996 р.) і 10-ю Європейською нагородою за якість (Франція,. 1996 р.). Три Міжнародні нагороди, в тому числі і другу Золоту зірку за якість, присуджено хутрофірмі і у 1997 році, що символічно ознаменувало її 360-літній розвиток. Та з особливим почуттям гордості і відповідальності сприйняв колектив включення хутрофірми "Тисмениця" до переліку нагороджених за результатами держнагляду у зв'язку з відзначенням "Європейського тижня якості" в Україні.

У 1998 році до славетних відзнак Хутрофірми додалася ще й престижна нагорода "Золоте сонце відмінності" (Мексика) і "Гранд золотий приз за найкращий імідж в промисловості і комерції в Європі 1998" (Іспанія), в 1999 - "Міжнародна Золота Зірка за відмінність в корпоративному іміджі і якості" (Швейцарія), Міжнародний гранд-приз "Лідер в престижі і якості '99" (Іспанія), XIII Міжнародний приз Європи "За якість" (Франція), Приз ЄвроМаркет"99 (Бельгія).

p

@ Міжнародного приза "За якість" (Іспанія), нагороди "Лідер в послугах та якості - Європа 2000" (Португалія), у 2001 році - "Кришталевий дракон" (Гон-Конг), "За кращу торгову марку" (Франція).

2. Характеристика споживчих властивостей хутряних виробів.

Властивості хутряних напівфабрикатів групую за рядом ознак: за номенклатурою споживчих властивостей – естетичність, функціональність, ергономічність, надійність, технологічність. Вони можуть бути структурними, фізичними, механічними, хімічними, біологічними.

Естетичні властивості. Хутро являє собою естетичну цінність, яка задовольняє естетичні потреби людини. Тому краса хутра сприймається через чуттєво-емоційну форму, що виявляється у зовнішньому вигляді хутряної шкурки, безпосередньо впливаючи на відчуття людини. Естетичні властивості хутряних шкурок, які викликають естетичні відчуття, найчастіше є природними і не змінюються або частково змінюються в процесі вичинювання.

Естетичні властивості включають у себе такі показники, як інформаційну виразність, якість виробничого виконання, відповідність сучасному сталевому напряму і моді.

Показник інформаційної виразності характеризує художньо-образну виразність і оригінальність напівфабрикату і включає такі показники, як забарвлення (колорит), опушеність (сорт) і пишність (фактура волосяного покриву), замглеподібність (для нагольних виробів) і драпірувальність шкірної тканини.

Високі естетичні властивості хутряних виробів головним чином обумовлені природною красою хутра.

Функціональні властивості хутряних виробів обумовлюють можливість їх використання за призначенням як об’єкта споживання, тобто їх придатність для захисту організму людини від несприятливих дій зовнішнього середовища. Цей показник включає тепло- і вітрозахисні властивості.

Ергономічні властивості включають гігієнічні, фізіологічні і психофізіологічні властивості.

Хутряні вироби мають високі теплозахисні властивості, хорошу повітре - і паропровідність.

Фізіологічні властивості хутряних виробів характеризуються масою виробу і залежать від товщини волосяного покриву. Психофізіологічні властивості утворюються за рахунок туше хутра.

Надійність у споживанні характеризується моральністю і фізичною довговічністю, зберігаємістю і ремонтопридатністю.

Мода на хутряні вироби змінюється не так швидко, як на швейні вироби, тому їх моральна довговічність є досить високою.

Фізична довговічність залежить від виду напівфабрикату, властивостей волосяного та шкірного покриву.

Технологічні властивості мають велике значення для кушнірсько-пошивних процесів. Вони залежать від площі і конфігурації шкурок, пластичності і міцності шкірної тканини.

Споживчі властивості хутряних товарів обумовлені в цілому сукупністю властивостей волосяного і шкірного покривів шкурки в цілому.

Властивості волосяного покриву.