Загальна характеристика ВАТ „Тисмениця” Характеристика споживчих властивостей хутряних виробів, Детальна інформація

тонконіздрові (0,6-1 мм) – соболь, кріт, горностай;

середньоніздрові (1,1-1,5 мм) – лисиця, ондатра, кролик;

товстоніздрові (1,6-2 мм) – овчина, видра, борсук;

особливо товстоніздрові (більше 2 мм) – нерпа, ведмідь, лоша.

Товщина шкірної тканини впливає на зносостійкість, теплозахисні властивості, вітростійкість, міцність готових виробів. Однак цей показник також значно впливає на масу і драпірувальність.

Залежить товщина шкірної тканини від виду тварин, топографічної ділянки, статі, віку, сезону і району здобування.

Щільність шкірної тканини не однакова і залежить від виду напівфабрикату, але значною мірою вона формується в процесі більшості операцій вичинювання й обробки.

Щільність впливає на повітре- і паропроникність, тепло- і водопроникність, пружнопластичні властивості, а також на масу шкурок.

Фізико-механічні властивості. Основними показниками фізико-механічних властивостей шкірної тканини є міцність і подовження.

Для характеристики міцності використовують два показники: розривне навантаження стандартного ремінця і межу міцності при розтягуванні. Міцність при розтягуванні визначається або шляхом розриву стандартного зразка у більш великих шкурках, бо з метою збереження від розриву попередньої ділянки цілої шкурки на динамометрах зі спеціальними затискачами.

Міцність шкірної тканини впливає на зносостійкість хутряних виробів. Залежить вона від товщини і щільності шкірної тканини, а також від якості проведення первинної обробки, дублення і умов зберігання.

Найменшу міцність мають шкурки крота, ховрашків, горностая, а найбільшу – морського котика, овчини, видри.

Подовження. Шкірна тканина повинна мати певне подовження і пластичність, що дуже важливо для хутряних робіт. Існує поняття “розтяжність” – здатність шкурки розтягуватися у повздовжньому і поперечному напрямках при незначних зусиллях. Розтяжність відіграє велику роль при видаленні дефектів зі шкурок, а також при виготовленні виробів. Ступінь виявлення розтяжності визначається видовженням шкірної тканини при заданому навантаженні і долею незворотної пластичної деформації.

Пластичні властивості залежать від будови дерми, способу вичинюваності, вмісту жиру, механічної обробки, вологості і товщини шкірної тканини. Значний вплив на зниження пластичності має хромове дублення і фарбування [4].

Властивості шкурки в цілому

Теплозахисні властивості – сумарний тепловий опір, що визначається на стандартному приладі. За теплозахисними властивостями усі види хутра поділяються на групи:

І – особливо високі (песець голубий, північний олень, лисиця червона, бобер, куниця, соболь);

ІІ – високі (кролик, білка, ондатра, нутрія, кішка);

ІІІ – середні (мерлушка, кролик щипаний)

IV – низькі (козенятко, горностай, байбак);

V – особливо низькі (хом’як, кріт, ховрашок).

Для хутряних виробів найважливішими є теплозахисні властивості. Вони залежать від товщини шару інертного повітря, що знаходиться між волосом і в середині волоса окремих категорій. Товщина шару інертного повітря пов’язана з товщиною волосяного покриву та його здатністю утримувати інертне повітря в процесі носіння. Теплозахисні властивості залежать від густоти, висоти, пружності, остистості волосяного покриву, а також товщини і щільності шкірної тканини.

Зносостійкість. У процесі експлуатації хутряні вироби руйнуються під впливом фізико-механічних і хімічних чинників, світлопогоди.

Дослідним шляхом встановлено зносостійкість деяких видів шкурок (табл.1) [4].

Таблиця 1

Вид хутра Зносо-стійкість Вид хутра Зносо-стійкість Вид хутра Зносо-стійкість

Видра 100 Соболь 55 Білка 25

Бобер 85 Куниця гірська 45 Байбак 10

Єнот 75 Лисиця 40 Кріт 7

Норка 70 Вихухоль 37 Кролик 5