Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності, Детальна інформація

Охоронні зони ліній електропередач визначають двома рівнобіжними площинами, що відстоять від крайніх проводів лінії на відстані, м:

для ліній електропередач напругою від

1 до 20 до кВ включно 10

35 15

10 20

220 25

Роботи в охоронній зоні проводять тільки при наявності письмового дозволу на виробництво цих робіт організації (підприємства) експлуатуючої лінію електропередачі. Зазначені роботи проводячи з виконанням вимог "Правил техніки безпеки при експлуатації повітряних липни електропередач з напругою 35 кВ і вище Міненерго України.

Організація робочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця в разі потреби повинні мати огородження, захисні і запобіжні пристрої і пристосування.

На робочому місці забороняється бути присутнім стороннім особам що заважають виконанню роботу.

Машини, механізми, устаткування, інвентар, інструменти та інші пристосування до них повинні відповідати характеру виконуваної р боти і знаходитися в справному стані. Частини, що рухаються, цих м тин і механізмів у місцях можливого доступу людей повинні обгороджені. Забороняється залишати працюючими зазначені машини і механізми без нагляду.

У відділах і експедиціях, зв'язаних із проведенням вишукувальними роботами, повинні бути аптечки з медикаментами й іншими, засоби для надання першої допомоги потерпілому, а також набір фіксуючих шин.

Проектна організація зобов'язана забезпечити працівників, зайнятих вишукуваннях, спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту необхідних розмірів відповідно до характеру виконуємо роботи і нормами.

Тимчасові робітники, коми па польових дослідницьких робіт повинні одержувати інструктаж з техніці безпеки на робітнику м ті. Інструктаж проводять виконавці робіт. Проведення інструктажу з тимчасовими робітниками оформляють записами в журналі, який зберігається у виконавця робіт. Робітників, що не пройшли інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, до виконання робіт не пускають.

Особистий підпис у журналі реєстрації інструктажів підтверджується із зобов'язання на виконання заходів щодо охорони праці і безпеки.

Рекогностування передбачає вивчення умов місцевості з метою найбільш раціонального розміщення пунктів тріангуляції в відношенні: безпечного місця установи, високої якості лінії за формою і геометричним зв'язком, найменшою висотою знаків і вартості їх будови, безпечного під'їзду і підходу до пункту, ефективною організацією всіх робіт.

З метою безпеки рекомендується місце для установки сигналу вибрати не ближче: двох висот знаку від дороги, телеграфних ліній і будов, восьми висот знаку від електроліній високої напруги, тридцяти висот знаку від межі аеродрому.

Попереднє обговорення про форму міній і висоту знаків складається в результаті проектування тріангуляції і розрахунків висот знаків на карті з горизонталями. Ці дані уточнюються в полі шляхом розміщення віх або мачт на пунктах, вибраних для будівництва знаків, замітки їх місцезнаходження з відповідних пунктів і визначення висот знаків шляхом геодезичного нівелювання.

Перспективними методами є об'єднання рекогностування і побудування знаків в єдиний комплекс. Рекогні бригади доповнюються двома, трьома будівельними бригадами і створюють ланку, здатну вибрати вигідне місце для пункту і без надбудов і перебудов, побудувати сигнал належної висоти.

Керівником комплексної ланки назначається інженер - рекогностіровщик, який за допомогою будівельників швидко організує установку віх або мачт і замітить їх з вибудованих сигналів.

Установлені віхи повинні бути добре спостережувані на відстані 13-20 км, для чого на верхньому кінці віх скріплюється візирна ціль із заготовлених матеріалів, які чітко відрізніться від фону, на який вона проектується. Візирні цілі віх і мачт повинні бути підняті на З м вище лісу. Для вивчення поля зору місцевості геодезисти піднімаються на старі сигнали, пожежні вишки, дзвіниці церков і інші висотні споруди. Такі піднімання слід робити обережно, з страховкою, так як деяк з них можуть бути трухлявими, що може привести до травматизму людей.

Іноді рекогностуючому потрібно підніматись на дерева за допомогою сибірських кігтів і страхувального поясу з карабінами на кінцях, з двома шнурами. Другий шнур потрібний для обходу сучків дерева. Вільним шнуром обводять дерево вище сучків і затикають карабін на кільце поясу. Тільки після того карабін шнура, розміщений нижче сучка, відчіпляють. Запобіжний пояс, шнур, карабін і кільце повинні щорічно перевірятися на навантаження 300 кг.

При підніманні на мачту рекогностировщик не повинен мати при собі вантажу. Як виключення допускається за плечима в рюкзаку вантаж не більше 6 кг.

Надійним засобом для піднімання рекогностировщика є драбина. Разом з використанням автотранспорту почали використовувати драбини розміщені на автомобілях, надійно закріплені у кузові автомобіля, які утримують у вертикальному положенні за допомогою висоти розтяжок. Широко використовується 22 - метрова драбина Н.В.Шрейбера, спеціально побудована для рекогностування пунктів тріангуляції в складних лісових районах. Вона монтується на землі із дев'яти секцій і піднімається двома робітниками за допомогою "падаючої стріли". Вся драбина утримується трьома ярусами розтяжок. На верхній секції є пристосування для роботи рекогностировщика і страхуючи його від падіння.

ЛІСОЗАГОТОВЧІ РОБОТИ.

Для побудови геодезичних сигналів лісоматеріали необхідно заготовити завчасно. При роботі в лісових районах геодезистам приходиться виконувати лісорубні роботи при рекогностіровці, розчистці площадки для сигналів, виготовленні мачт, віх, при прорубці просік і візірок, при маркуванні пізнавальних знаків при організації табору, при побудові зимівок, міст і переправ.

Для виконання лісозаготовок організується спеціальна партія, забезпечена необхідними засобами транспорту, інструментами і обладнанням. Більшість нещасних випадків на лісозаготовчих роботах відбувається в зв'язку з падінням сучків, небезпечних дерев, завалом шляхів і інше.

Тому в першу чергу лісозаготівельники повинні підготовити площадку: очистити ділянку лісосіки від небезпечних дерев і відмежувати небезпечні зони, а також розбити місце лісозаготівель на лісосіки, встановити шляхи трільовки, лісовозні дороги, ділянки зрізання відходів, сучків, провести побудову складів лісу.

Підготовка до робіт проводиться під керівництвом бригадира, а контролює і перевіряє підготовку міроприємств керівник робіт і інженер з техніки безпеки і охорони праці.

Лісорубні бригади працюють так, щоб вони не наближались ближче 50 м. Кожна бригада забезпечена справними інструментами: бензопилою з гідроклином, вилкою, домкратом, сокирою, сучко різкою, лебідкою і інше. До початку робіт бригада повинна підготувати робоче місце: вирубати молоді дерева і кущі, розчистити дороги для відходу від пня в момент падіння дерева на відстань 4-5м під кутом 45° до осі падіння дерев. В зимовий час при зрубуванні дерев потрібно розчистити сніг на шляху відходу від пня. Не можна залишати високі пні, так як вони будуть мішати при трільовці лісу.

Зрізання починається з підрізу дерева з боку, на який намічено його падіння. Дерево звалюють вилкою, дерево валом, домкратом, гідро клином. Після валки приступають до обрізування сучків. Обрізчик повинен розміститися з протилежного боку дерева, де обрізають сучки. Починають зрізати від основи дерева до його вершини. Вивіз лісу відбувається за допомогою трактора волоком по очищеній території. Навантажують на залізничні платформи і автомашини за допомогою лебідок, трактором через спеціально побудовані мачти з блоками, вимушені створювати нову геодезичну основу міста і будувати нові сигнали на будинках висотних домів міста. Така робота вимагає відповідних мір безпеки.