Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності, Детальна інформація

САНІТАРІЯ І БЕЗПЕЧНІСТЬ КАМЕРАЛЬНИХ РОБІТ.

Серед камеральних робіт багато фото-лабораторних робіт вимагають передбачливості і точного виконання заходів по санітарії і безпеці. Фото-лабораторні роботи можна виконувати в цеху при наявності загально-обмінної вентиляції, місцевих всмоктувачів, витяжних шаф відповідного спецодягу і взуття, засобів індивідуального захисту (окуляри, маски, респіратори, рукавиці, нейтралізуючі і дегазуючи розчини, засобів надання першої медичної допомоги, засобів пожежної профілактики і гасіння пожежі.

До роботи в фото-цеху допускаються працівники не молодші 18 років, які пройшли курси спеціальної підготовки по роботі з хімікатами і інструктаж на робочому місці, що здали екзамен по техніці безпеки і по наданню першої медичної допомоги при пораненнях, отруєннях і опіках.

Сучасна фотографія давно перейшла на плівкові основи для негативів. Дані досліди показують що плівкові негативи мають недопустиму для картографічних робіт деформацію. Ця обставина вимагає від підприємств використовувати скляні основи, хоч вони більш небезпечні, б'ються і викликають поранення. З метою попередження випадків травматизму при використанні скляних основ, їх краї і кути повинні бути зашліфовані „для перенесення скла всередині цеху повинні бути спеціальні візочки і ящики, в яких скло укладається ребром на м'яку підстилку. Вручну можна переносити не більше однієї основи розміром 60x60 см. Поліровку скла і протирання негативів необхідно проводити тільки після установки в спеціальний станок.

ЗАХИСТ ВІД УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

В діапазоні ультрафіолетових променів радіологи виділяють біологічно активні і небезпечні промені з довжинами хвиль 280-315НМ, що викликають

запалення очей і 200-280НМ, викликаючи захворювання шкіри. Такі промені на виробництві дають дугові, ртутні і ксенонові лампи.

Дугові лампи дають великий світловий потік, небезпечний для незахищених очей, який через 3-5 годин опромінення викликають захворювання очей-електрофтальмію. Хвороба супроводжується різким болем у очах, відчуттям піску у очах, головною біллю, припухлістю повік і сльозливістю.

Ультрафіолетові промені ртутно-кварцевих ламп і ксенонових небезпечні і для шкіри працівників. Опромінення шкіри рук викликає дерматити, дифузні екземи шкіри, що супроводжується опіками. Зір фото-оператора повинен бути захищеним від променів лампи рефлектором.

Ртутно-кварцеві ксенонові лампи необхідно застосовувати з місцевими витяжними шафами і з камерними рефлекторами. Працівники повинні одягати захищені окуляри і гумові рукавиці.

Дугові ліхтарі, ксенонові і ртутні лампи створюють надлишкову іонізацію приміщення, для ліквідації якої потрібна підсилена вентиляція. Не допускати застосування сушильних шаф з відкритими електронагрівальними елементами, без терморегуляторів і місцевих відсмоктувачів.

САНІТАРІЯ І БЕЗПЕЧНІСТЬ РОБОТИ З ХІМІКАТАМИ.

Загальні вимоги. При роботі з хімікатами не можна приступати до роботи до тих пір, поки всі етапи роботи і методи контролю не будуть продумані і усвідомлені виконавцем. Особливу передбачливість потрібно виконувати при роботі з отруйними вибухонебезпечними речовинами. При роботі з речовинами, які раніше не виконувались властивості яких не достатньо відомі необхідно під керівництвом керівника зробити пробний розчин з малою кількістю цих речовин. При цьому необхідно дотримувати особливу обережність, працювати у витяжній шафі, в захисній масці і в гумових рукавицях.

Забороняється пробувати реактиви на смак. Випробувати запах речовини можна тільки в повному переконанні, що вона не отруєна. Починати визначати запах потрібно із далеку при повільному наближенні до носу, не роблячи глибоких вдихів.

Всі роботи з шкідливими газами, або речовинами, які виділяють шкідливі пари і гази (окисник вуглецю, хлор, бром, сірководень, аміак, органічні розчинники, летучі кислоти і інші), слід проводити в витяжній шафі, при швидкості руху не менше 1м/с (по заміру крильчастого анемометра). В витяжній шафі виконуються такі роботи: травлення скла азотною і плавкою кислотами, креслення негативів аміаком. Категорично забороняється виливати і викидати в раковини і сміттєпроводи залишки вогненебезпечних вибухонебезпечних, отруєних і сильно діючих речовин. Отруєні і сильнодіючі речовини слід спочатку нейтралізувати, а після цього вилити в каналізаційні люки. Посуд після отруєних і сильнодіючих речовин не потрібно мити в загальних умивальниках без попередньої обробки.

В хімічних лабораторіях і механічних майстернях забороняється проводити роботу одній людині, в приміщенні повинно бути не менше двох працюючих. В польові підрозділи і в цехи хімікати видаються тільки в оригінальній упаковці. Розфасовку хімікатів на складі робити забороняється.

Робота з їдкими і отруєними речовинами. До рідких речовин відносяться :мінеральні кислоти і їх тверді і рідкі ангідриди (сірчана, азотна, соляна .плавикова кислоти, сірчаний і хромовий ангідриди, їдкий натрій, калій, сурма, розчини аміаку, брому, йод). При вдиханні пари їдких речовин уражаються дихальні шляхи, попадаючи на шкіру, викликають опіки. Особливо небезпечні враження цими речовинами очі. Для попередження опіків при використанні їдких речовин повинні одівати окуляри, захищати очі екранами із оргскла користуватися гумовими рукавицями, фартухами, а іноді і гумовими чоботами. З метою безпеки переливати кислоти і луги із великих ємностей в дрібну посуду слід за допомогою сифона з грушею або ручним насосом.

Леткі їдкі речовини(аміак, бром), летучі концентровані кислоти переливати тільки в витяжній шафі. У всіх цих випадках слід одягати окуляри, рукавиці, фартух і мати протигаз марки „в".

Для приготування розчинів сірчаної кислоти використовується тонкостінний скляний і фарфоровий посуд. Щоб не сталось місцевого нагрівання розтріскування скла і викиду кислоти на працюючих, сірчану кислоту потрібно переливати в воду тонкою струною при безперервному переміщуванні .Наливати воду в сірчану кислоту забороняється, так як проходить швидка реакція з виділенням тепла, яка може призвести до нещасного випадку.

Луги розчиняють шляхом повільного додавання до води дрібних кусків, при безперервному переміщуванні. Великі куски сурми, плавикового каустика хромового ангідриду, соди і інших лугів попередньо подрібнюють, завернувши їх в міцну технічну тканину.

Кислоти необхідно зберігати в витяжних шафах на кюветах з піском. Не можна зберігати кислоти в одному приміщенні з легкозаймистими речовинами (П З Р). Для попередження розриву тари не слід зберігати кислоти поблизу нагрівальних приладів або дерев'яних полицях. Забороняється зберігання хімікатів сумісно здатних розкладатися або загорятися при взаємодії з іншими речовинами.

Склад кислот повинен мати кислотно-безпечну підлогу з канавками, водопровід з пристроями для розриву витяжну вентиляцію. Розливати кислоти лаборанти повинні в гумових чоботах, рукавицях, прогумованому фартушку і в захисній масці (протигаз з вікнами із оргскла). Розлиту кислоту змивають великою кількістю води з содою, а потім протирають насухо.

Всі хімікати повинні мати етикетки. На банках в яких містяться отруєні речовини, слід обов'язково робити напис „Отрута" „Смертельно". їх зберігають під замком і пломбою. Ключі від шафи і пломби знаходять у завідуючого, за випадком випадків обговорених інструкцією. Кислоти -сірчана, оцтова, азотна, соляна, і спирти —- ректифіковані, гідролізний, і метиловий видаються для робіт начальником цеху або старшим лаборантом в кількості необхідній для виконання денного завдання Після виконання завдання фото лаборант повідомляє старшого фото-лаборанта про розхід розчину і здає йому залишок. Відпрацьовані розчини проявника нейтралізують і зливають в ємності для регенерації срібла.

Щоб не було захворювання рук метиловою екземою не можна залишати проявник і інші хімічні розчини висихати на шкірі рук. Проявлення і фіксаж фотоматеріалів завжди проводять у гумових рукавицях, а руки покривають пастою попереджуючою роздратування шкіри. Після роботи необхідно обмити руки в теплій воді на протязі 2-3 хвилин доки не зникне відчуття мильної гладкості на руках. Солі які залишились у порах немитих рук кристалізуються і викликають розтріскування шкіри і її захворювання. Небезпечно торкатися лиця, рота, очей руками випадково забрудненими в хімічних реактивах або розчинах. Для профілактики захворювання рук фото-лаборантом видається гліцеринове масло і силіконовий крем. При утворенні на руках висипки потрібно припинити роботу з розчинами і звернутися за порадою до лікаря. У випадку встановлення лікаря, що захворювання виникло внаслідок роботи з хімікатами, після вилікування робітник повинен бути переведений на іншу роботу.

Щоб не було переохолодження рук в холодну пору року слід змащувати руки захисною пастою і одягати шерстяні рукавиці, а поверх них гумові. Робітники хворіючи ревматизмом, до роботи на промивку не допускаються .

Працювати з бромом потрібно тільки у витяжній шафі, при цьому необхідно остерігатися, щоб пари брому не попали в дихальні шляхи і очі. При роботі з бромом необхідно одягати спеціальні окуляри, а на руки рукавиці, так як від брому утворюються не загоюючи виразки. При випадковому вдиханні пари брому слід терміново понюхати розведений розчин аміаку і вийти на свіже повітря. Для нейтралізації брому іноді використовують 20% - ний розчин гідросульфіту. Якщо в робоче приміщення проникли отруйні гази і пара людям, що знаходяться в приміщенні необхідно затримати подих, і негайно одягнути протигази .відкрити вікна і двері для провітрювання попередити працюючих у сусідніх приміщеннях.

При враженні слизової оболонки або шкіри кислотами рекомендується швидке сильне змивання водою, а потім 2-3% розчином питної соди. При враженні лугами також потрібне сильне обмивання водою, а потім 1-2% розчином борної кислоти, або 2-3% розчином оцтової кислоти. Можна також після промивання водою обпалені місця протерти 2-3% розчином марганцівки або наложити тампон змочений спиртом.

При враженні шкіри їдкими, не розчинними в воді органічними речовинами необхідно спочатку зняти з ураженого місця залишки цієї

речовини ватним тампоном легко змоченим органічним розчинником, а потім полити уражене місце органічним розчинником (спиртом, хлороформом). При транспортуванні кислот у машині корзини з колбами повинні стояти міцно і вертикально. При русі машини в її кузові не повинні знаходитись люди.

Підготовка пластика до гравірування. Для виготовлення гравірувальної емалі використовуються такі речовини, як: бутилацетат, дибутилфталат, бутило-вий спирт. Ці речовини виділяють шкідливі для дихання і здоров'я пари, а тому підготовка пластика до гравірування вимагає особливої обережності. Робітники, що поступають на роботу на підготовці пластика до гравірування .повинні пройти спеціальний медичний огляд для встановлення їхньої здатності до даної роботи.