Контрольно - ревізійні функції Національного банку України, Детальна інформація

1) Надати звіт про доходи та витрати за попередні 3 фінансові роки, зазначаючи:

Процентний дохід за джерелами

Процентні витрати за джерелами

Чистий процентний дохід

Резервні відрахування на безнадійні борги, зроблені протягом фінансового року

Непроцентний дохід за джерелами

Непроцентні витрати за джерелами

Незвичайні статті, якщо є

Дохід до вирахування податків

Податки

Декларовані чи сплачені дивіденди

2) Надати звіт про доходи та витрати за поточний рік на дату початку інспектування, використовуючи наведену вище форму.

 3. Перевірка фінансових даних :



ОДНИМ З ЧОТИРЬОХ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ, ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ НА МІСЦІ Є ВИЗНАЧИТИ, ЧИ Є ДОСТОВІРНОЮ ФІНАНСОВА ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНОМУ БАНКУ. ДОСВІД БАГАТЬОХ КРАЇН ВКАЗУЄ, ЩО ДЛЯ ЦЬОГО МАЮТЬ БУТИ ПРОВЕДЕНІ САМЕ ІНСПЕКТОРСЬКІ ПЕРЕВІРКИ НА МІСЦІ.

Перевірка та надання фінансової інформації повинні розглядатись як окреме завдання в ході проведення інспекторської перевірки на місці, причому у данному випадку ставляться такі три основні задачі:

1) Визначити достовірність звітів, що надаються в Національний банк та в інші органи (в разі необхідності), а також своєчасність їх надання;

2) Заповнити розділ звіту по результатам інспекторської перевірки (як правило, він називається "Звіт про стан активів та пасивів на кінець місяця", сторінка 2 звіту по результатам перевірки);

3) Забезпечити відповідність фінансових цифр, що представлені на сторінці 2 звіту та данних інших розділів звіту.

Безумовно, певну важливість представляють всі три вищенаведені етапи, проте найбільша частина часу в ході виконання даного завдання відводиться першому етапу, тобто перевірці достовірності інформації, що міститься у фінансовій звітності, пердставленій в Національний банк України, а також своєчасності надання такої звітності.

Своєчасність надання звітів може визначатись ще до початку інспекторської перевірки, в ході координації роботи з тими департаментами Національного банку України, які отримують таку звітність; таким чином, інспектору повинно бути відомо, чи своєчасно надана звітність, а якщо ж вона надана несвоєчасно, в ході перевірки необхідно виявити причини затримок і те, які заходи приймаються з цього приводу.

Крім необхідності перевірки своєчасності надання звітності, інспектору необхідно звернути увагу на такі питання:

1) Чи відповідає звітність, представлена в Національний банк України, всім вимогам законодавства та нормативних актів по формі?

2) Чи достовірна інформація, яку містить звітність, чи правильно та в повній мірі вона відображає внутрішню інформацію банку?

3) Чи є в банку відділ чи група, на яку покладена відповідальність за надання звітності в органи нагляду, чи правильно та ефективно організована їх робота, чи складається звітність централізовано по всьому банку?

ЩЕ ДО ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ІНСПЕКТОРУ АБО ГРУПІ ІНСПЕКТОРІВ, НА ЯКИХ ПОКЛАДАЄТЬСЯ ЗАДАЧА ПЕРЕВІРКИ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО МІСТИТЬСЯ У ЗВІТНОСТІ, НАДАНІЙ ОРГАНАМ НАГЛЯДУ, ПОВИННІ ЗНАТИ, ЯКІ ВИДИ ЗВІТНОСТІ ПОВИННІ ПРЕДСТАВЛЯТИСЬ БАНКОМ, ЯК ОСТАННІМ ЧАСОМ НАДАВАЛАСЬ ТАКА ЗВІТНІСТЬ - ЧИ СВОЄЧАСНО? ЧИ БУЛА ДОСТОВІРНОЮ?

Найбільш розповсюдженим і, як правило, найважливішим звітним документом є балансовий звіт банку, у формах якого мають бути відображені активи, пасиви, капітальні та забалансові рахунки.

Балансовий звіт (відомий також як звіт про активи та пасиви або звіт про фінансовий стан) дозволяє скласти уяву про фінансовий стан банку, тому достовірність данних цього звіту повинна ретельно перевірятись.

Додаткові форми звітності можуть включати додатки до балансового звіту, наприклад, більш повну розбивку по кредитному портфелю та по різним видам депозитів.

Вимоги по наданню звітності бувають різними по періодичності надання балансового звіту, однак, як правило, така інформація представляється на щомісячній або на щоквартальній основі.