Встановлення цін на експортну продукцію, Детальна інформація

2. Поправка на комплектацію. Для багатьох видів машин i обладнання, комплектация може бути достатньо складною i змінюватися у досить широких межах. Складність розрахунку поправки на комплектацію залежить від того, чи відомі ціни вcix вузлів, елементів i т.д. комплектації (т.зв. попозиційні ціни). Якщо конкурентний матеріал містить такі ціни, то поправка робиться шляхом віднімання (або додавання) від (до) конкурентної ціни певної попозицйної щціи. Звичайно поправка на комплектацію збільшує суму контракту на 8-10%.

3. Поправка на тропiчне виконання. Машини й обладнання, призначені для роботи в умовах високої температури та вологи, повинні відповідати особливим вимогам i забезпечувати надійність техніко-економічних показників та інші необхідні споживчі властивості. Поправка становить 10-15% вартості продукції у звичайному виконанні.

Комерційні поправки. 3 найпоширеніших комерційних поправок у практиці міжнародної торгівлі можна назвати такі:

1.Приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться до умов поставки «франко-кордон» або «СІФ порт» країни-покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки «франко-кордон» або «ФОБ порт» країни-продавця. Дані про вартість фрахту та страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиторських організацій. Практика зовнішньої торгівлі показує, що при нормальній кон'юнктурі ринку транспортних засобів розрахункова вартість фрахту та страхування не перевищує 12-15%. Під час розрахунків залежності між умовами ФОБ i СІФ застосовується така формула:

Цсіф=(Цфоб+Ф)*А



де Цсіф і Цфоб - ціни на продукцію з врахуванням транспортування на умовах СІФ i ФОБ,

Ф - вapтicть фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення),

А - ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.

При перевезенні машин i обладнання вартість фрахту визначається як сумарна вартість фрахту вcix вантажних місць.

2. Поправка на вторговування. Як зазначалось, ціна пропозиції завжди вища, ніж кінцева ціна. У практиці зовнішньої тopгівлi поправки на вторговування можуть доходити до 20-25%. Обгрунтованість оцінки величини цієї поправки залежить від якості конкурентного матеріалу та вміня з ним працювати, від знання конкретного постачальника та ринку i т.д. Як правило, з прейскурантних цін робляться великі знижки (до 40%), із цін пропозицій - менш значні; при використанні цін контракта поправка на вторговування переважно не враховується.

3. Приведення імпортної ціни до строку поставки. Через розрив у часі між даними конкурентних матеріалів i поставкою змінюється реальна ціна контракту. Тому при розрахунку імпортної ціни визначають ціни пропозицїї на час поставки товару, використовуючи індекси експортних i оптових цін, опублікованих у статистичних матеріалах. Для розрахунку приведеної імпортної ціни застосовується формула:

С1=С*І1/І0

де С1 - приведена імпортна ціна,

С0 - ціна, запропонована інофірмою у конкурентному матеріалі,

І1- пропонований індекс цін на дату поставки за контрактом,

І0 - індекс цін на запропонований інофірмою термін закінчення поставки.

4. По правки на умови платежу. У контракті можуть бути передбачені різні умови платежу: готівкою, чеком, переказом, з акредитиву, інкасо, в аванс (повністю чи частково), у кредит із розстрочкою платежу. Поправка на умови платежу розра-ховується по відношенню до базисної ціни на дату укладення контракту, розрахованої за конкурентним мaтepiaлом. Потрібно визначити, якою буде ціна готівкою на дату укладення контракту з врахуванням узгоджених умов платежу. інакше кажучи, покупець повинен повністю відшкодувати у ціні будь-які пільги, надані продавцем, включаючи втрати від одночасно вилучених з обороту фінансових засобів продавця. У ряді методик розрахунку цін ціна з розстрочкою визначається за формулою:

т

Цк=Цб(1+К)

де Цк- ціна на дату фактичних розрахунків,

Цд - ціна на початок періоду розстрочки,

К - банківський процент за кредит, взятий продавцем,

Т - період розстрочки.

На рівень фіксованих у контракті цін можуть суттєво впливати різні види знижок, які застосовуються у міжнародній торговій практиці. Загалом їх понад 20 видів, але найпоширенішими є такі:

загальна (проста) чи одночасна знижка, що надається до прейскурантної чи довідкової ціни товару, складає 20-30% при угодах на стандартні види машин i обладнання i 2-5% при поставках промислової сировини. При купівлі товару за готівку знижка надається у розмірі 2—3%. Складна знижка — це сума простих знижок. Прогресивна знижка найчастіше залежить від кількості купованого товару;

знижка за оборот (бонусна) встановлюється за певною шкалою залежно від досягнутого обороту протягом узгодженого сторонами терміну (звичайно одного року). Вона має заохочувальний характер i надається продавцем своєму постійному (оптовому) покупцеві на основі спеціальних бонусних угод, але в контракті не вказується. На деякі види машин i обладнання бонусна знижка досягае 15-30%, на сировині та сільськогосподарські товари - 1-2%. У торгівлі сировинними та продовольчими товарами використовуються надбавки за підвищену якість (боніфація) та знижки за понижену якість (рефакція);

знижка за кількість чи серійність за умови купівлі заздалегідь визначеної зростаючої кількості товару (величина знижки залежить від характеру вторговування);

ділерська знижка, яку надають виробники своїм постійним агентам та іншим посередникам зі збуту, може становити в середньому 15-20% від роздрібноії ціни;

спеціальна знижка на пробні партії товару та замовлення;