Проблема задатків, здібностей і інтелекту в психології, Детальна інформація

будуть педагогічний такт, спостережливість, любов до дітей, що сполучиться з

високою вимогливістю до них, потреба в передачі знань, комплекс

організаторських здібностей, що входять сюди на правах підструктури, і т.д.

До допоміжних якостей відносяться: артистичність, ораторські дані і

др. Зовсім очевидно, що і ведучі, і допоміжні компоненти педагогічних здібностей утворять єдність, що забезпечує успішність навчання і виховання і разом з тим його індивідуалізацію, зв'язану з особистістю педагога і її особливостей.

Здатності були охарактеризовані як індивідуально-психологічні особливості, тобто такі якості, який відрізняється одна людина від іншого. Говорячи про те, що досвід і розум свідчать про те, що люди не

рівні, то під рівністю ми звичайно розуміємо рівність здібностей, чи

однаковість фізичних сил і щиросердечних здібностей людей. Очевидно, що в

цьому змісті люди не рівні, саме тому, говорячи про здібності, необхідно охарактеризувати ці розходження. вони можуть бути і якісними і кількісними.

Для педагога в однаковій мірі важливо знати, і до чого виявляє здатності учень, а отже, які індивідуально-психологічні особливості його особистості утягують у процес діяльності як

обов'язкова умова її успішності (якісна характеристика здібностей), і якою мірою здатний учень виконувати вимоги, пропоновані

діяльністю, наскільки швидше, легше й грунтовніше він опановує навичками, уміннями і знаннями в порівнянні з іншими (кількісна характеристика здібностей).

В основі однакових чи чимось подібних досягнень при виконанні якої-небудь діяльності можуть лежати сполучення дуже різних здібностей. Це відкриває перед нами важливу сторону здібностей особистості: широкі можливості компенсації одних властивостей іншими, котрі одна людина

розвиває в себе, трудячись завзято і наполегливо. Компенсаторні можливості

здібностей людини виявляються, наприклад, спеціальним вихованням людей,

позбавлені зори і слуху.

Властивість компенсації одних здібностей за допомогою розвитку інших, відкриває невичерпні можливості перед кожною людиною, розсовуючи границі вибору професії й удосконалювання в ній.

У цілому якісна характеристика здібностей дозволяє відповісти на

питання, у якій сфері трудової діяльності (конструкторської, педагогічної, економічної, спортивної й ін.) людині легше знайти себе, виявити великі успіхи і досягнення. Тим самим якісна характеристика

здібностей нерозривно зв'язана з характеристикою кількісної. З'ясувавши,

які конкретно-психологічні якості відповідають вимогам даної діяльності, можна, далі, відповісти на запитання, якою мірою вони розвиті в людини: у більшій чи в меншому ступені в порівнянні з його товаришами по

роботі і навчанню.

3.3 Кількісна і якісна характеристика здібностей.

Проблема кількісних вимірів здібностей має велику історію в

психології. Ще наприкінці XIX - початку XX століть, ряд буржуазних психологів

(Кеттел, Термен, Спірмен і ін.) під впливом вимог, викликаних необхідністю здійснювати професійний добір для масових спеціальностей,

виступили з пропозиціями виявити рівень здібностей що навчаються. Тим

самим передбачалося, що буде встановлене рангове місце особистості і її

придатність до тієї чи іншої трудової діяльності, до навчання у вищих

навчальних закладах, до одержання командних посад у виробництві, армії і