Проблема задатків, здібностей і інтелекту в психології, Детальна інформація
Проблема задатків, здібностей і інтелекту в психології
будуть педагогічний такт, спостережливість, любов до дітей, що сполучиться з
високою вимогливістю до них, потреба в передачі знань, комплекс
організаторських здібностей, що входять сюди на правах підструктури, і т.д.
До допоміжних якостей відносяться: артистичність, ораторські дані і
др. Зовсім очевидно, що і ведучі, і допоміжні компоненти педагогічних здібностей утворять єдність, що забезпечує успішність навчання і виховання і разом з тим його індивідуалізацію, зв'язану з особистістю педагога і її особливостей.
Здатності були охарактеризовані як індивідуально-психологічні особливості, тобто такі якості, який відрізняється одна людина від іншого. Говорячи про те, що досвід і розум свідчать про те, що люди не
рівні, то під рівністю ми звичайно розуміємо рівність здібностей, чи
однаковість фізичних сил і щиросердечних здібностей людей. Очевидно, що в
цьому змісті люди не рівні, саме тому, говорячи про здібності, необхідно охарактеризувати ці розходження. вони можуть бути і якісними і кількісними.
Для педагога в однаковій мірі важливо знати, і до чого виявляє здатності учень, а отже, які індивідуально-психологічні особливості його особистості утягують у процес діяльності як
обов'язкова умова її успішності (якісна характеристика здібностей), і якою мірою здатний учень виконувати вимоги, пропоновані
діяльністю, наскільки швидше, легше й грунтовніше він опановує навичками, уміннями і знаннями в порівнянні з іншими (кількісна характеристика здібностей).
В основі однакових чи чимось подібних досягнень при виконанні якої-небудь діяльності можуть лежати сполучення дуже різних здібностей. Це відкриває перед нами важливу сторону здібностей особистості: широкі можливості компенсації одних властивостей іншими, котрі одна людина
розвиває в себе, трудячись завзято і наполегливо. Компенсаторні можливості
здібностей людини виявляються, наприклад, спеціальним вихованням людей,
позбавлені зори і слуху.
Властивість компенсації одних здібностей за допомогою розвитку інших, відкриває невичерпні можливості перед кожною людиною, розсовуючи границі вибору професії й удосконалювання в ній.
У цілому якісна характеристика здібностей дозволяє відповісти на
питання, у якій сфері трудової діяльності (конструкторської, педагогічної, економічної, спортивної й ін.) людині легше знайти себе, виявити великі успіхи і досягнення. Тим самим якісна характеристика
здібностей нерозривно зв'язана з характеристикою кількісної. З'ясувавши,
які конкретно-психологічні якості відповідають вимогам даної діяльності, можна, далі, відповісти на запитання, якою мірою вони розвиті в людини: у більшій чи в меншому ступені в порівнянні з його товаришами по
роботі і навчанню.
3.3 Кількісна і якісна характеристика здібностей.
Проблема кількісних вимірів здібностей має велику історію в
психології. Ще наприкінці XIX - початку XX століть, ряд буржуазних психологів
(Кеттел, Термен, Спірмен і ін.) під впливом вимог, викликаних необхідністю здійснювати професійний добір для масових спеціальностей,
виступили з пропозиціями виявити рівень здібностей що навчаються. Тим
самим передбачалося, що буде встановлене рангове місце особистості і її
придатність до тієї чи іншої трудової діяльності, до навчання у вищих
навчальних закладах, до одержання командних посад у виробництві, армії і
високою вимогливістю до них, потреба в передачі знань, комплекс
організаторських здібностей, що входять сюди на правах підструктури, і т.д.
До допоміжних якостей відносяться: артистичність, ораторські дані і
др. Зовсім очевидно, що і ведучі, і допоміжні компоненти педагогічних здібностей утворять єдність, що забезпечує успішність навчання і виховання і разом з тим його індивідуалізацію, зв'язану з особистістю педагога і її особливостей.
Здатності були охарактеризовані як індивідуально-психологічні особливості, тобто такі якості, який відрізняється одна людина від іншого. Говорячи про те, що досвід і розум свідчать про те, що люди не
рівні, то під рівністю ми звичайно розуміємо рівність здібностей, чи
однаковість фізичних сил і щиросердечних здібностей людей. Очевидно, що в
цьому змісті люди не рівні, саме тому, говорячи про здібності, необхідно охарактеризувати ці розходження. вони можуть бути і якісними і кількісними.
Для педагога в однаковій мірі важливо знати, і до чого виявляє здатності учень, а отже, які індивідуально-психологічні особливості його особистості утягують у процес діяльності як
обов'язкова умова її успішності (якісна характеристика здібностей), і якою мірою здатний учень виконувати вимоги, пропоновані
діяльністю, наскільки швидше, легше й грунтовніше він опановує навичками, уміннями і знаннями в порівнянні з іншими (кількісна характеристика здібностей).
В основі однакових чи чимось подібних досягнень при виконанні якої-небудь діяльності можуть лежати сполучення дуже різних здібностей. Це відкриває перед нами важливу сторону здібностей особистості: широкі можливості компенсації одних властивостей іншими, котрі одна людина
розвиває в себе, трудячись завзято і наполегливо. Компенсаторні можливості
здібностей людини виявляються, наприклад, спеціальним вихованням людей,
позбавлені зори і слуху.
Властивість компенсації одних здібностей за допомогою розвитку інших, відкриває невичерпні можливості перед кожною людиною, розсовуючи границі вибору професії й удосконалювання в ній.
У цілому якісна характеристика здібностей дозволяє відповісти на
питання, у якій сфері трудової діяльності (конструкторської, педагогічної, економічної, спортивної й ін.) людині легше знайти себе, виявити великі успіхи і досягнення. Тим самим якісна характеристика
здібностей нерозривно зв'язана з характеристикою кількісної. З'ясувавши,
які конкретно-психологічні якості відповідають вимогам даної діяльності, можна, далі, відповісти на запитання, якою мірою вони розвиті в людини: у більшій чи в меншому ступені в порівнянні з його товаришами по
роботі і навчанню.
3.3 Кількісна і якісна характеристика здібностей.
Проблема кількісних вимірів здібностей має велику історію в
психології. Ще наприкінці XIX - початку XX століть, ряд буржуазних психологів
(Кеттел, Термен, Спірмен і ін.) під впливом вимог, викликаних необхідністю здійснювати професійний добір для масових спеціальностей,
виступили з пропозиціями виявити рівень здібностей що навчаються. Тим
самим передбачалося, що буде встановлене рангове місце особистості і її
придатність до тієї чи іншої трудової діяльності, до навчання у вищих
навчальних закладах, до одержання командних посад у виробництві, армії і
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021