Вітовт, Детальна інформація
Вітовт
Литовського» е і залишається до смерти Вітовт, а стани князівства обіцяють
послушність Яґайлові тільки після смерти Вітовта. Про нащадків його нема мови.
Важливо те, що Вітовт вважав себе за «великого князя» не з ласки Ягайла, а на
підставі обрання народом, очевидно, маючи на увазі нараду на остр. Саліні.
Польська дипломатія даремно вживала заходів, щоб перекрутити угоду 1401 року,
нібито Вітовт с лише намісник Ягайла, Він збивав ці перекручування,
покликаючись на оце обрання.
Велике значення в історії Великого Князівства Литовського мала так звана «велика
війна» року 1410, — похід спільних сил Польщі та Литви проти Тевтонського
Ордену. Кульмінаційним моментом її була битва під ґрюнвальдом, в якій перше
місце належало Вітовтові. Але коли Яґайло почав добивати вже розгромлених
німців, Вітовт відступив і тим не дав цілком їх винищити. Наслідком цього було те,
що Велике Князівство Литовське знову зайняло супроти Польщі незалежне
становище. Орден зробив Польщі дрібні поступки, а Литві повернув Жмудь.
Польща відступила Литві Поділля.
Року 1413 в Городлі над Бугом відбувся з'їзд Яґайла, Вітовта та польських і
литовських магнатів. Наслідки переговорів між ними оформлено в грамотах. У
грамоті-привілеї, підписаній Ягайлом, як королем Польським та зверхнім князем
Литовським, і Вітовтом, як великим князем Литовським, впадає в очі, що, не
зважаючи на точну термінологію — «інкорпорації переходять у власність» і т. д.,
насправді жадної інкорпорації нема. Велике Князівство Литовське залишається
політичним тілом по смерті Вітовта. Воно обирає Великого князя в порозумінні з
королем та магнатами. Король залишається зверхником-сюзереном Литви. Тому
стани Великого Князівства беруть участь в обрані короля. Навіть нема
персональної унії, а є лише зверхник-сюзерен, польський король. Проте, визнаючи
Велике Князівство, як політичне тіло, Городельська унія вносила в його структуру
розлам на релігійному фунті: вона забезпечувала права, рівні з правами польських
паші, тільки литовським панам-католикам.
Вітовт, васаль короля, грав видатну ролю в політиці. Престиж його підносився в
очах Европи щораз вище. «Велика війна» з Тевтонським Орденом не припинила
послушність Яґайлові тільки після смерти Вітовта. Про нащадків його нема мови.
Важливо те, що Вітовт вважав себе за «великого князя» не з ласки Ягайла, а на
підставі обрання народом, очевидно, маючи на увазі нараду на остр. Саліні.
Польська дипломатія даремно вживала заходів, щоб перекрутити угоду 1401 року,
нібито Вітовт с лише намісник Ягайла, Він збивав ці перекручування,
покликаючись на оце обрання.
Велике значення в історії Великого Князівства Литовського мала так звана «велика
війна» року 1410, — похід спільних сил Польщі та Литви проти Тевтонського
Ордену. Кульмінаційним моментом її була битва під ґрюнвальдом, в якій перше
місце належало Вітовтові. Але коли Яґайло почав добивати вже розгромлених
німців, Вітовт відступив і тим не дав цілком їх винищити. Наслідком цього було те,
що Велике Князівство Литовське знову зайняло супроти Польщі незалежне
становище. Орден зробив Польщі дрібні поступки, а Литві повернув Жмудь.
Польща відступила Литві Поділля.
Року 1413 в Городлі над Бугом відбувся з'їзд Яґайла, Вітовта та польських і
литовських магнатів. Наслідки переговорів між ними оформлено в грамотах. У
грамоті-привілеї, підписаній Ягайлом, як королем Польським та зверхнім князем
Литовським, і Вітовтом, як великим князем Литовським, впадає в очі, що, не
зважаючи на точну термінологію — «інкорпорації переходять у власність» і т. д.,
насправді жадної інкорпорації нема. Велике Князівство Литовське залишається
політичним тілом по смерті Вітовта. Воно обирає Великого князя в порозумінні з
королем та магнатами. Король залишається зверхником-сюзереном Литви. Тому
стани Великого Князівства беруть участь в обрані короля. Навіть нема
персональної унії, а є лише зверхник-сюзерен, польський король. Проте, визнаючи
Велике Князівство, як політичне тіло, Городельська унія вносила в його структуру
розлам на релігійному фунті: вона забезпечувала права, рівні з правами польських
паші, тільки литовським панам-католикам.
Вітовт, васаль короля, грав видатну ролю в політиці. Престиж його підносився в
очах Европи щораз вище. «Велика війна» з Тевтонським Орденом не припинила
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021