Психокорекція підлітків із психопатіями й акцентуаціями характеру, Детальна інформація
Психокорекція підлітків із психопатіями й акцентуаціями характеру
Тривога — переживання емоційного дискомфорту, невизначеної безоб'єктивної загрози, пов'язаної з очікуванням неблагополуччя, передчуттям небезпеки. Даний стан відчувається при соціальній загрозі особистості, а саме її становищу в суспільстві, міжособистісним стосункам, уявленням про себе, потребам Я.
Розрізняють ситуативну тривогу, що характеризується станом суб'єкта в певний момент, і тривожність як відносно стійке утворення. Залежно від наявності в ситуації об'єктивної загрози виділяється також об'єктивна, реальна тривога і тривога неадекватна, або власне тривога, що проявляється в нейтральних, незагрозливих умовах.
Тривожність — індивідуальна психологічна особливість, яка проявляється в схильності людини до частих та інтенсивних переживань стану тривоги. Тривожність розглядається як особисте утворення або якість темпераменту, що обумовлена слабкістю нервових процесів. Тривожність є показником неблагополуччя розвитку особистості, і, у свою чергу, має негативний вплив. Дана особливість може бути провісником неврозу, а також його симптомом і механізмом розвитку. З тривожністю пов'язані фобії, іпохондрія, істерія, нав'язливі стани та інше. Важливо визначити шляхи допомоги підлітку, оскільки тривожність знижує можливості дитини, успіхи в її діяльності, гальмує розвиток особистості.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ
Мета даного тренінгу
Корекція особистісної та ситуативної тривожності полягає у навчанні та самовдосконаленні людини через утворення безпосереднього життєвого досвіду в спеціально організованому груповому контексті за сприяння ведучого-психолога.
Основні завдання тренінгу:
• подолання тривожності у підлітків;
• діагностика проблемного поля і ставлення особистості до тривожності та тривожних ситуацій;
• рейтингове виділення тривожних ситуацій та визначення шляхів їх вирішення;
• розвиток особистісних якостей, які допомагають нейтралізувати переживання емоційного дискомфорту;
• оволодіння навичками самоконтролю власного емоційного стану;
• навчання раціонального та образного шляхів вирішення тривожних ситуацій, аналітичний розгляд тривог і страхів;
• вироблення механізму самоаналізу та саморегулювання, оволодіння механізмами подолання тривожності шляхом обміну ідеями в групі.
Механізм ведення тренінгу
Розвивати компетентність вирішення тривожних ситуацій допомагає механізм інтрапсихічних змін, який полягає у «феномені впливу міжособистісного поля на особистість учасників групи».
Ще один механізм поєднання індивідуально-групового підходу забезпечує активну соціально-психологічну підготовку для вирішення проблем тривожності.
Форми і методи
Форма тренінгу особистісно-розвиваюча, спрямована на розвиток спеціальних умінь, механізмів подолання проблемних ситуацій (тривожності) та поглиблення аналізу та самоаналізу.
У даній комплексній програмі використовуються наступні методи:
• ігровий (дидактична гра, контргра);
• дискусійний (аналіз ситуації, групова дискусія);
• невербальний (психогімнастика, проекція).
Умови роботи в групі
На ефективність тренінгу безпосередньо та опосередковано впливають наступні фактори фізичного та соціального середовища:
• організація ізольованого приміщення та розміщення учасників по колу, за столами;
• технічне забезпечення кожного учасника ігровим набором елементів;
• склад групи добирається за результатами діагностики рівня тривожності, незалежно від виду тривоги;
• створення атмосфери довіри, психологічної безпеки та продуктивності у групі;
• досвід психолога як ведучого групового процесу;
Розрізняють ситуативну тривогу, що характеризується станом суб'єкта в певний момент, і тривожність як відносно стійке утворення. Залежно від наявності в ситуації об'єктивної загрози виділяється також об'єктивна, реальна тривога і тривога неадекватна, або власне тривога, що проявляється в нейтральних, незагрозливих умовах.
Тривожність — індивідуальна психологічна особливість, яка проявляється в схильності людини до частих та інтенсивних переживань стану тривоги. Тривожність розглядається як особисте утворення або якість темпераменту, що обумовлена слабкістю нервових процесів. Тривожність є показником неблагополуччя розвитку особистості, і, у свою чергу, має негативний вплив. Дана особливість може бути провісником неврозу, а також його симптомом і механізмом розвитку. З тривожністю пов'язані фобії, іпохондрія, істерія, нав'язливі стани та інше. Важливо визначити шляхи допомоги підлітку, оскільки тривожність знижує можливості дитини, успіхи в її діяльності, гальмує розвиток особистості.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ
Мета даного тренінгу
Корекція особистісної та ситуативної тривожності полягає у навчанні та самовдосконаленні людини через утворення безпосереднього життєвого досвіду в спеціально організованому груповому контексті за сприяння ведучого-психолога.
Основні завдання тренінгу:
• подолання тривожності у підлітків;
• діагностика проблемного поля і ставлення особистості до тривожності та тривожних ситуацій;
• рейтингове виділення тривожних ситуацій та визначення шляхів їх вирішення;
• розвиток особистісних якостей, які допомагають нейтралізувати переживання емоційного дискомфорту;
• оволодіння навичками самоконтролю власного емоційного стану;
• навчання раціонального та образного шляхів вирішення тривожних ситуацій, аналітичний розгляд тривог і страхів;
• вироблення механізму самоаналізу та саморегулювання, оволодіння механізмами подолання тривожності шляхом обміну ідеями в групі.
Механізм ведення тренінгу
Розвивати компетентність вирішення тривожних ситуацій допомагає механізм інтрапсихічних змін, який полягає у «феномені впливу міжособистісного поля на особистість учасників групи».
Ще один механізм поєднання індивідуально-групового підходу забезпечує активну соціально-психологічну підготовку для вирішення проблем тривожності.
Форми і методи
Форма тренінгу особистісно-розвиваюча, спрямована на розвиток спеціальних умінь, механізмів подолання проблемних ситуацій (тривожності) та поглиблення аналізу та самоаналізу.
У даній комплексній програмі використовуються наступні методи:
• ігровий (дидактична гра, контргра);
• дискусійний (аналіз ситуації, групова дискусія);
• невербальний (психогімнастика, проекція).
Умови роботи в групі
На ефективність тренінгу безпосередньо та опосередковано впливають наступні фактори фізичного та соціального середовища:
• організація ізольованого приміщення та розміщення учасників по колу, за столами;
• технічне забезпечення кожного учасника ігровим набором елементів;
• склад групи добирається за результатами діагностики рівня тривожності, незалежно від виду тривоги;
• створення атмосфери довіри, психологічної безпеки та продуктивності у групі;
• досвід психолога як ведучого групового процесу;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021