Види соціальних груп. Вплив соціальної групи на поведінку людини. Характеристика методів виховання і самовиховання. Завдання, Детальна інформація

Види соціальних груп. Вплив соціальної групи на поведінку людини. Характеристика методів виховання і самовиховання. Завдання
Тип документу: Реферат
Сторінок: 6
Предмет: Психологія
Автор: Олексій
Розмір: 25
Скачувань: 4962
д) ідентифікують себе з тими самими об'єктами й ідеалами ;

е) сприймають групу як джерело задоволення;

ж) знаходяться в кооперативній взаємозалежності;

з) відчувають себе як деяка єдність;

и) координують дії стосовно середовища.

З претензією на більшу упорядкованість підходять до перерахування належних якостей соціальної групи французькі соціальні психологи Д. Анзье і Ж. Мартен. З їхньої точки зору, соціальна група характеризується:

а) активним спільним досягненням щодо постійної загальної цілі, що оцінюється саме як ціль групи і відповідає різноманітним персональним інтересам;

б) емоційними взаємовідносинами між членами групи, вираженої симпатії або антипатії;

в) сильною взаємозалежністю утворюючу групу осіб, пов'язаних почуттям солідарності і моральної єдності навіть поза спільними діями;

г) диференціацією ролей між членами групи;

д) виробітком загальних норм і специфічної групової культури.

Отже, перед нами два достатньо строкатих списки необхідних характеристик групи. Жодний із них не претендує на строгість точного визначення. Вони являють собою деяку описову уяву соціальної групи, точніше, того, який вона могла або повинна була б бути.

Людина протягом життя безпосередньо спілкується з іншими людьми, реалізуючи свою соціальну сутність у групах і колективах. Ці спільності не однорідні. Вони можуть бути класифіковані по декількох основах: близькості і глибині відношень, що укладаються, принципу утворення, відношенню особистості до норм групи й ін. у залежності від близькості і глибини взаємовідносин, що укладаються, виділяють первинну групу.

Первинна група - відносно стійке, нечисленне по складу, пов'язане загальними цілями об'єднання людей, у якому здійснюється безпосередній контакт між його членами.

Усе, хто входить до неї, знають один одного особисто і спілкуються між собою в процесі рішення стоячої перед групою задачі. Розмір первинної групи не може бути менше двох, але не перевищує 30-40 чоловік.

Такі об'єднання, як сім'я, виробнича бригада, екіпаж літака або космічного корабля, зимівники на полярній станції, шкільний клас, можна розглядати як первинні групи. Людина входить у декілька первинних груп одночасно. Наприклад, школяр - учасник усіх класних справ, він же капітан футбольної команди, член сборної району по шахам і ін. Контакти в первинних групах не дозовані. Кожний може спілкуватися з кожним у міру бажання і необхідності. Практично ж члени групи віддають перевагу одним перед іншими. Вони спілкуються частіше, контакти носять близький характер (на особистій або діловій основі). Це так зване первинне коло спілкування, що оформляється у виді мікрогрупи. Як правило, така група чисельно невелика (2-7 чоловік). Члени її можуть залишатися учасниками первинної групи, оскільки не обриваються ділові взаємовідносини й особисті контакти з іншими членами групи.

За принципом і засобом утворення розрізняють реальні й умовні, офіційні і неофіційні групи.

Реальна група - фактично існуюче об'єднання людей із реальними зв'язками і взаємовідносинами його членів, із цілями і задачами. Реальна група може існувати короткочасно або довгостроково, бути чисельно великою або малою. Вона існує і функціонує як спільність.

Умовна група - спільність людей, складена номінально. Наприклад, спортивні журналісти вирішують утворити команду з кращих футболістів світу. Вони відбирають зірок першого розміру й об'єднують їх у списку. Гравці ніколи не зберуться разом, і команда ніколи не буде виступати на змаганні. Але вона складена й умовно існує.

По такому ж принципі виділяють вікові категорії дітей-дошкільників, молодших школярів, підлітків, юнаків для вивчення анатомо-фізіологічних, психічних і інших закономірностей і особливостей.

Офіційна (формальна) група створюється на основі штатного розкладу, статуту або інших офіційних документів. Відділ постачання на виробництві, студентська група, штат вчителів і співробітників школи - усе це приклади офіційної групи. Між членами групи встановлюються ділові контакти, також передбачені документом. Вони припускають супідрядність або рівність, більшу або меншу відповідальність за виконання задачі Офіційна група може перебудовуватися, але це відбувається таки на основі наказу, рішення, постанови.

Взаємовідносини в офіційних групах, навіть при одній і тій же інструкції, не можуть бути ідентичні, оскільки в контакти вступають люди з неповторними чортами характеру, темпераменту, здібностей, стилю спілкування. Ділові відносини доповнюються особистими, не передбаченими інструкцією. Психологічна близькість (симпатії, повага, дружба) цементує офіційну групу, допомагає вирішувати ухвалені задачі. У межах офіційної групи і ділових контактів не виключені і негативні емоційні відношення - антипатія, неповага, зневага, ворожнеча. Вони також впливають на ділові контакти, шкодять успіху справи.

Неофіційна група виникає на основі єдиної спрямованості психологічної мотивації - симпатії, близькості поглядів, переконань, визнання авторитетності, компетентності окремих особистостей. Така група не передбачається ні штатним розкладом, ні інструкцією. Офіційні документи в цьому випадку не мають сили. Так складаються групи товаришів по спільних іграх, компанії риболовів, мисливців і т.і. Симпатії й прихильності цементують групу. Якщо ж вони зникають, те група неодмінно розпадається.

По ознаці відношення особистості до норм групи виділяють референтну групу.

Референтна (еталонна) група - це реально існуюча або уявлювана група, погляди, норми якої служать зразком для особистості. Особистість може входити в групу, норми, цінності якої вона визнає, підтримує і вважає найкращими. Тоді особистість не тільки притримується цих норм, але і відстоює, захищає, а якщо треба, і пропагує їх. Але може бути і так, що особистість, приходячи членом однієї групи, вважає ідеалом цінності, погляди, норми іншої групи, інакше кажучи, для особистості еталоном служить інший зразок. Наприклад, підліток прагне бути членом групи старших школярів або дорослих. Якщо ж це йому не вдасться, то він наслідує норми поведінки, що існує в старших.

Отже, та сама первинна група може розглядатися з різних точок зору.

Група робить визначений вплив на особистість, що входить у її, дорівнює й особистість не може не робити впливу на групу. Стосовно особистості група виконує ряд функцій: по-перше, прилучає її до ідейних, моральних, естетичних і інших цінностей. Цю функцію вона виконує остільки, оскільки є відкритою соціальною системою і свої цілі, задачі бере із суспільства. (Вона може виробляти їх і усередині і співвідносити із суспільними). Якщо розглядати особистість у співвідношенні з групою, то вона також представляється системою, відкритою стосовно даної спільності. Особистість підтримує ідейні, моральні й інші цінності групи, що у свою чергу витягає їх із суспільства. Таким чином, у групі оформляється ідейний і морально-естетичний вигляд особистості.

По-друге, вплив групи на особистість, позначається у виховній і коригувальній функції. На перший погляд здається, ніби сама людина, і тільки вона «коваль» власного характеру, тільки від неї залежить, чи буде вона наполеглива, смілива, чуйна, весела, добра і т. і. Безумовно, людина повинна формувати себе, і тим більше в неї повинне бути бажання бути краще, циніше для суспільства. Але при всьому цьому група могутня сила. У своєму арсеналі вона містить такі засоби виховання, котрих немає в особистості: групова думка, переконання, роз'яснення, критика, змагання. Особливе значення набуває група в перевихованні індивіда. Вона раніш помічає відхилення в поведінці і психічному складі, чим сама особистість.

Проблема конформізму. Конформізм - підпорядкування думки особистості груповому щоб уникнути конфлікту.

Вивчати конформізм почали американські дослідники. Психолог Эш провів такий експеримент. Групі студентів із 8 чоловік було запропоновано порівняти довжину лінії з трьома нерівними їй відрізками. Кожний випробуваний голосно повідомляв свою оцінку. Вся група, за винятком одного, попередньо зустрілася з експериментатором і вони домовилися, що будуть давати явно зрадливі оцінки про співвідношення ліній. Реально їхньої помилки були значними ( від 1 до 4 см ). Той, хто не був посвячений у своєрідну змову, зштовхувався із суперечним його реальному досвіду думкою більшості. Положення складалося напружене: з одного боку, думка усіх, з іншого боку - реальне сприйняття і власна думка члена групи. У залежності від властивостей особистості реакція непосвячених була різною: одні продовжували відстоювати свою думку засновану на сприйнятті, і ігнорувати думку інших, інші - виражали згоду з думкою більшості ( або беззастережно, або погоджувалися зовнішньо, але в дійсності залишалися при своїй думці).

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes