Складнопідрядні речення часу, Детальна інформація

Складнопідрядні речення часу.

Складнопідрядні речення з підрядними часовими представляють той тип складних гіпотактичних конструкцій, в яких граматичний зв’язок між головним і підрядним реченням не ґрунтується на принципі прислівникового підпорядкування, властивого, зокрема, складнопідрядним реченням з підрядними додатковими і означальними.

Лінгвістичний час має два способи вираження. Перший – передбачає в якості орієнтира – момент сприйняття, а другий – полягає в тому, що процеси, події співвідносяться з яким-небудь іншим процесом, явищем, що часто використовується як часовий маркер чи еталон. Другий спосіб вираження категорії часу притаманний для складнопідрядних речень.

В українському мовознавстві складнопідрядні речення часу довгий час трактувалися як такі, що пов’язуються з дієсловами, співвідносними словами, прислівниковими чи іменниковими обставинами часу тощо. І. Г. Чередниченко навіть розрізняв підрядні придієслівні, приадвербіальні, призайменникові, приад’єктивні часу, а також означально-часові. У працях наших днів перемогла думка, що підрядні частини часу пояснюють головні в цілому.

Немає єдиного погляду мовознавців і щодо того, чим пов’язуються підрядні частини часу. В більшості робіт з української мови твердиться, що складові частини складнопідрядних речень часу поєднуються сполучниками і сполучниковими словами, іноді ці поняття просто не розчленовуються, і тому важко зрозуміти, що мається на увазі – чи всі сполучники можуть бути і сполучниковими словами, чи таке перетворення відбувається тільки з окремими формами.

Б. М. Кулик зазначає, що деяким сполучникам можуть відповідати співвідносні слова – коли – тоді, доки – доти, відколи – відтоді.

І. Г. Чередниченко це питання розв’язує залежно від того, що пояснюється: якщо іменник, прикметник, займенник, прислівник, то будуть сполучні слова, в інших випадках – сполучники.

Л. Ю. Максимов також вважає, що складнопідрядні речення часу можуть мати сполучниковий і займенниковий зв’язок. Серед останнього він виділяє зв’язок із співвідносними займенниками тоді – коли, правда, зазначаючи, що “в силу абстрактного характеру часового значення відносне слово коли часто наближається до сполучника” [ ].

У складнопідрядних реченнях з підрядними часовими як визначальне з формального і значеннєвого погляду виступає відношення “головне речення – підрядне речення”. Природа цього відношення визначається специфікою сполучуваності в одній синтаксичній конструкції дієслів – присудків головного і підрядного речень, які, як відомо, зосереджують у собі вираження основних показників часової віднесеності речення. Крім морфологічної категорії дієслівного часу, що виступає як один з основних чинників формування зовнішньо-синтаксичної категорії дієслівного часу, що виступає як один з основних чинників формування зовнішньо-синтаксичної сфери структури речення часові відношення можуть виражатися й іншими важливими засобами. До таких засобів належать, зокрема, різноманітні лексичні показники (щойно, колись, сьогодні), специфічна структура речення (наприклад, номінативні речення), дієслівні форми наказового способу, форми умовного способу й інфінітива, дієприслівники й дієприкметники, як виразники різноманітних супровідних часових значень. Різноманітні засоби вираження часових відношень у мові охоплюються загальною категорією темпоральності граматичним центром якої виступає дієслівний час.

Складнопідрядні речення часу, виступаючи одним з часткових засобів вираження загальної категорії темпоральності, мають виразно окреслені показники граматичної структури, а саме: спеціальні сполучники, сполучні слова, видо-часові форми присудків. Видо-часові характеристики присудків головного і підрядного речень, будучи морфологічними в своїй основі, стають одним з основних синтаксичних показників у структурі складнопідрядних речень з підрядними часовими. Роль видо-часових показників присудків головного і підрядного речень у вираженні структурних ознак складнопідрядного речень у вираженні структурних ознак складнопідрядного речення часу не можна, звичайно, розглядати як наслідок безпосереднього перенесення морфологічних характеристик дієслова на граматичний план складної синтаксичної конструкції. Складнопідрядне речення часу формується не внаслідок прямого поєднання морфологічних категорій виду і часу, а як результат використання повідомлення про певну дію або стан для вираження темпоральних характеристик, ширших за своїм обсягом від морфологічно-часових, належать, зокрема такі: одночасність, послідовність, повний або частковий збіг тривання дій або станів, вказівка на початок або кінець тривання однієї дії або стану у зв’язку з повідомленням про іншу тощо.

Визначальними семантичними компонентами, які формують часові відношення в складнопідрядних реченнях часу, є дієслова-присудки з полярними значеннями одночасності і неодночасності.

Складнопідрядні речення із значенням одночасності і неодночасності дії відрізняються між собою характером вираження смислових відношень та певними структурно-семантичними особливостями. Схарактеризуємо речення із цими значеннями у творах Ольги Кобилянської.

1. Складнопідрядні речення часу зі значенням одночасності.

Значення одночасності у творах Ольги Кобилянської виражається різними засобами – недиференційованими чи диференційованими сполучниками, паралельними видо-часовими формами присудків, спеціальними частками, лексичними компонентами тощо.

Сполучник коли є одним з основних часових сполучників, що вказує на загальну співвіднесеність кількох ситуацій у часі. Для вираження одночасності його уточнюють однакові форми присудків, складових частин речення – недоконаний вид минулого чи теперішнього часу.

Коли було більше присутніх, розділяла їх на дві кімнати й ходила на відмін від одних до других [1, с.137]. І коли її ховали, вона страшенно панувала над собою [1, с.467]. Коли мала десять років, строїв у її родичів якийсь переїжджий стройник фортеп’ян [1, с.366]. Тепер відступаю вже від вікна, коли бачу, що він іде [1, с.49]. Дівчина так як віск тане, коли хлопець сватає [1, с.133].

Повідомлення про одночасність дій або станів у складнопідрядних реченнях часу може бути пов’язане з вираженням додаткових значеннєвих відтінків, що випливають з темпорального зв’язку головного і підрядного речення.

Це стосується, зокрема таких випадків, коли в складнопідрядному реченні йдеться про часовий зв’язок. Як допоміжний засіб вираження повторюваності, багатократності часового зв’язку дій або станів головного і підрядного речення досить часто використовуються допоміжні лексичні засоби, зокрема кожним разом, не раз, в деяких днях.

Кожним разом, коли мала йти в місто заповідала знайомим ґаздиням уже вперед [1, с.141]. Не раз знов в гарячих днях, коли воздух аж жаркий, опадаю зовсім із сил [1, с.87]. В деяких днях, коли небо прибиралося у синявий шовк…жилося парко! [2, с.30].

Але основну роль у вираженні значеннєвого відтінку – повідомлення про одночасну повторюваність, властивого складнопідрядного речення темпорального зв’язку дій головної і підрядної частини, - відіграють показники виду і часу присудків у поєднанні із сполучником.

Темпоральний зв’язок одночасних дій або станів головного підрядного речень завжди пов’язаний з відповідними фактами дійсності, що лежать в основі повідомлення, і моментом мовлення про них. Саме на основі зв’язку з моментом мовлення виникає відповідна часова віднесеність складнопідрядного речення з підрядним часовим як цілісної синтаксичної конструкції:

а) темпоральний зв’язок дій або станів головного й підрядного речень наявний у момент мовлення;

б) темпоральний зв’язок дій або станів головного і підрядного речень мав місце до моменту мовлення;

в) темпоральний зв’язок дій або станів головного і підрядного речень матиме місце після моменту мовлення.

У тих випадках, коли в складнопідрядному реченні часу, що повідомляє про повторювані, багатократні дії або стани. наявні присудки, виражені дієсловами теперішнього часу, встановлюється постійний, загально-часовий темпоральний зв’язок між відповідними діями або станами головної і підрядної частин.

Коли воно спить, відганяє мухи від нього [2, с.293]. Тітка сердиться, коли я на ліс лише вікном споглядаю [1, с.26]. В тихих, безголосих ночах, коли сон утікає від моїх утомлених очей, я плачу [1, с.35]. Я найщасливіша, коли пишу, коли потону цілою душею в іншім світі [1, с.221].

У таких реченнях виразно відчувається супроводження значення умови. Це значення виникає як наслідок повідомлення про дії або стани, яким властивий обов’язковий темпоральний зв’язок у певних відповідних ситуаціях. Таким чином, узуально-темпоральний зв’язок між частинами складнопідрядного речення, який узагальнено можна кваліфікувати як співвідношення “коли б не відбувалася дія підрядної частини, тоді відбувається і дія головної частини”, переходить в умовний зв’язок, що виражається загальним співвідношенням “якщо відбувається дія підрядної частини, то відбувається і дія головної”.

У виражені семантико-синтаксичної диференціації складнопідрядних речень важлива роль належить сполучуваності різновидових присудків складових частин. Внаслідок поєднання підрядного та головного з різними видами дієслів, виникає неповна, часткова одночасність.

– Ходіть, Наталіє, ходіть уже раз! – кликала з нетерпеливою радістю пані Марко, коли я підійшла вже до сходів веранди [1, с.175]. Я жду вже півгодини й дивлюся, коли лишать вас в супокою [1, с.70]. нехай богу дякує, коли навинеться їй хто-небудь та подасть кусник хліба [1, с.36].

Частковий часовий збіг дій, з яких одна виступає як тривала, неокреслена, а друга завершується в один з моментів її тривання, може мати в складнопідрядному речення з підрядним часовим і інше формальне вираження у вигляді співвідношення “тривала дія або стан головного речення – настання дії або стану підрядного речення в один з її моментів”.