Англіцизм в українській мові, Детальна інформація

Англіцизм в українській мові

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. СТАТУС АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ…………. 3

Термін “англіцизм”……………………………………………... .. 3

Граматичні категорії ……………………………………………..4

Встановлення мови-джерела……………………………………. 6

Вплив англіцизмів на українську мову………………………… 8

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА ПРИЧИНИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ………………………………………………………10

РОЗДІЛ ІІІ. АСИМІЛЯЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ……………………………………………………... 13

РОЗДІЛ ІV. АНГЛІЦИЗМИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОЛОДІЖНОМУ ЖАРГОНІ…………………………………………………………………….19

РОЗДІЛ V. АНГЛІЦИЗМИ В УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ………………………………………………………………… 20

РОЗДІЛ VІ. ПЕРЕКЛАД ОНОМАСТИЧНИХ АНГЛІЦИЗМІВ…………..23

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..25

РОЗДІЛ І. СТАТУС АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1.1. Термін “англіцизм”

Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”.[1] У переважній більшості це слова, що стосуються:

техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспечер, екскалатор, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;

мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;

політики, економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек;

спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спростмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;

одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;

їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;

культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол. [2; 140]

Для запозичень з англійської характерні:

звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;

звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

При визначенні сучасних англіцизмів у лексикографічній практиці часто ігнорується поліетнічність англійської мови, яка зумовлює існування в ній британського, американського, канадського та південно-африканського варіантів.

Деякі запозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно, метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки, заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мови засобів масової інформації.

1.2. Граматичні категорії