Процес засвоєння лексичного матеріалу, Детальна інформація

підстановка у ЗМ;

завершення ЗМ;

розширення ЗМ;

відповіді на інші типи запитань;

самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

об'єднання ЗМ у понадфразовій єдності – діалогічну та монологічну.

Слід прокоментувати деякі види вправ. Так, якщо викладач починає із загальних запитань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння студентами ЛО; почати репродукцію нової ЛО доцільно або з імітації ЗМ, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді студента “закладений” у запитанні викладача. Більш прийнятними є також лаконічні, а не повні відповіді на спеціальні запитання. Вправи на завершення ЗМ не слід змішувати із вправами на заповнення пропусків (відповідними ЛО).

Підстановчі елементи у вправах можуть бути вербальними і підказувати усно викладачем або подаватися списком, з якого студент може вибрати потрібну ЛО, та невербальними (малюнки тощо).

Наведемо приклади умовно-комунікативних вправ для автоматизації дій студентів з ЛО активного мінімуму.

Німецька мова

L: Finde richtige Antwort zu jeder Frage:

a) Was hat Bernd? Eine Schildkrote.

Eine Katze.

Einen Hund.

b) Wie heibt sie? Sie heibt Pom.

Sie heibt Kitti.

Sie heibt Susi.

c) Wo ist sie? In der Schultashche? Ja.

Nein, in einem Schuhkarton.

Nein, in einem Korb.

студенти складають мікродіалог).

– Was hat Bernd? Weibt du?

– Ja, eine Schildkrote.

– Wie heibt sie?

– Sie heibt Pom.

– Wo ist sie? In der Schultashche?

– Nein, in einem Schuhkarton.

Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння ЛО застосовуються також і некомунікативні вправи:

а) на засвоєння форми і значення ЛО;

повторення слів, словосполучень і мовленнєвих кліше за викладачем/диктором з виділенням наголосу, важкого звука, звукосполучення;