Молодь і державна мова, Детальна інформація

Комп, тазок, пісок, путер — святая святих кожного маніяка, який себе поважає, — його комп'ютер.

Монік - те, що неосвічені аборигени сприймають замість комп'ютера, його найвидніша частина, а саме — монітор.

Системник — системний блок, те, що звичайно стоїть на столі, квадратне і з лампочками.

Мамка, мазер, мать — материнська плата, велика залізяка всередині системника, куди вставляють решту внутрішніх деталей.

Видяха — відеокарта, плата, яка керує виведенням зображення на монітор.

Сидюк — CD-ROM, пристрій для читання інформації з компакт-дисків. Іноді використовується як підставка для кави.

Венік, вінт — жорсткий диск. Місце, де зберігаються всі програми, ігри та інше сміття, іноді геть непотрібне. А витерти шкода.

Бластер, соунд — звукова карта. Плата, яка керує виведенням звуку.

Скрипер, бзючок — жалюгідна подоба колонок, вмонтованих у системний динамік. Звукові сигнали, що за його допомогою видає материнська плата, можуть розчулити навіть декана.

Дрюкер - принтер, корисний пристрій, який виводить інформацію на папір.

Клава — клавіатура.

Операціоика — операційна система, велика й розумна програма, яка керує вашим комп'ютером і полегшує ваше з ним спілкування.

Дрова — драйвери пристроїв, програми, які допомагають операційній системі правильно працювати з вашими девайсами.

Юніх, лінух, фря — операційна система UNIX та її різновиди.

Віндуза, віл, віндауз — операційна система Windows 90-х років.

Маздай — комп'ютерна брутальність (від англ. Must die — мусить Застосовують практично до чого завгодно.

Чайник — цілковита "нуль" у комп'ютерах

Ламер — еквівалент чайника, і коли хочеться Міцно висловитися. |Якщо вас обізвали ламером, слід образитися.

Юзер — людина, яка почала щось петрати в складному мистецтві володіння комп'ютером, проте Недалеко просунулася.

Хакер — програмер, який займається; програм ним зламуванням.

Глюк, бах, буг — помилка у програмі, яка спричиняє "зависання" комп'ютера.

Фіча, плюшка — щось приємне і на дурничку.

Три пальці — комбінація клавіш Ctrl t-AH+Dеl, після якої відбувається перезавантаження комп'ютера. якщо не допомагає, використовують кнопку Reset на системному блоці.

Ну ось і все. Вивчивши ці терміни, ви зможете досить успішно спілкуватися з програмістами та хакерами, а може, навіть зійти за свого.

Часто ми стаємо свідками поширеного мовного нігілізму, вираженого в такій формі: "Яка різниця, як говоримо!" Виявляється, що люди, які недбало ставляться до своєї мови, позбавлені й почуття власної гідності. Виховані в атмосфері стереотипів, бездумної масової культури, вони не можуть (5ути творцями оригінальних, непересічних ідей. Ставлення індивідуума до культури своєї мови, а також суспільства в цілому, віддзеркалює загальний рівень культури — або її пасивний, споживацький, або творчий характер.

Кожна мова має Свою специфіку, несе свою енергію. Мова нації формує менталітет нації. І тому, коли нам нав'язали чужу мову, через неї частина російськомовних українців увібрала й властиве російському менталітету ставлення до Батьківщини, родини, моральних цінностей. Погляньмо, як, наприклад, російська мова вплинула на наше ставлення до праці. Адже в Росії "работать" (від. слова "раб") — зовсім не те, що в Україні "працювати" Російське "руководить” "водить рукой") значно відрізняється від нашого "керувати". Ось і виходить, що ми зараз відстаємо від інших народів, наприклад литовців, естонців, латишів, естонців, латишів, які звільнилися від «русскоязычия" і від російського ставлення до праці. Тільки рідна мова може налаштувати на; плідну працю впродовж тижня. У слові "тиждень" відчувається, щось важке і водночас світле. Наприкінці тижня в нас день відпочинку, не для дії називається —- "неділя". У росіян же весь тиждень — це якщо перший день тижня в нас логічно зветься "понеділком”, тому що настає після неділі (по неділі), то їхнє, запозичене у нас “Понедєльник” свідчить тільки про нелогічність російської мови.

Перед молодою державою з-поміж багатьох питань гостро постали проблеми державотворення, соціальних і економічних реформ, культурного розвитку.

І не менш важлива і болюча проблема — утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя.

Вивести народ, зокрема молодь, з духовного рабства, підтримати творчі сили в боротьбі за оновлення — першочергове наше завдання. "Рабський дух краси найвищої збагнуть не зможе", — казала у свій жорстокий час Леся Українка. "Як в нації вождів нема, годі вожді її — поети", — писав Євген Маланюк.

"Ну що б, здавалося, слова", — розмірковував Тарас Шевченко і доходив висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш — і "серце б'ється-ожива". Адже вона - духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого, і досвід свій, і щастя миті, і надії на майбутнє. Мова — основна ознака нації: коли мова йде в небуття, зникає й народ.