Аудит статутного капіталу, Детальна інформація

Регістр аналітичного обліку по рахунку 40 Кредитове сальдо по рахунку 40



Рис.6.1. Порядок порівняння показників статутного капіталу.

Слід також перевірити дотримання інших тотожностей. Так, повинна бути забезпечена узгодженість показників в наданих формах звітності. Розмір статутного капіталу на початок і кінець року, що відображається в Балансі, повинен відповідати сумі по статті „Статутний капітал” Звіту про власний капітал. Оскільки підприємства складають звіт на підставі даних бухгалтерського обліку, то суми за зазначеними рядками повинні співпадати з кредитовим сальдо по рахунку 40 за станом на відповідні дати, інформація щодо яких міститься в журналі 7.

Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені.

Робочі документи аудитора — це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, також документальна інформація, отримана в процесі аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, або усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування.

Склад та кількість аудиторських документів визначаються аудитором у кожному конкретному випадку. При цьому вирішальне значення відіграє мета складання робочих документів, а саме:

планування аудиторської перевірки;

документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;

збір матеріалів для перевірки фінансової звітності з їх подальшим узагальненням;

складання аудиторського звіту і підготовлення висновку про фінансову звітність;

забезпечення юридичної обґрунтованості проведення аудиту, законності;

контроль робочого часу аудитора та обґрунтування оплати його праці (гонорару);

контроль за якістю проведеної перевірки;

отримання у випадку необхідності інформації про перевірку конкретного підприємства, що відбувалася декілька років тому, наприклад, у випадках судової справи, виникненні спорів, претензій та ін.;

забезпечення можливості отримання відповідей на так названі зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших зацікавлених осіб), тобто довести правоту аудитора або доповнити деякі питання;

обґрунтований вибір методики, методів та способів проведення аудиту, напрямів та підходів перевірки;

документальне оформлення встановленого або визначеного самим аудитором аудиторського ризику з наведенням його величини;

формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію аудитора, його компетентність та можливості їх підвищення;

отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.

На вибір кількості, складу, змісту та форми подання аудиторських документів впливають також фактори: кваліфікація аудитора, його попередній досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві); умови угоди про проведення аудиту; нормативи, правила та внутрішні стандарти, що встановлюються та використовуються аудиторською фірмою або приватним аудитором. Але при цьому аудиторські робочі документи повинні відповідати наступним вимогам:

містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не приймав участі у перевірці, мав змогу скласти чітке уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;

при складанні робочих документів аудитор повинен враховувати не лише інформацію, що стосується звітного періоду, а й дані минулих періодів (наприклад, сальдо по рахункам на кінець попереднього періоду), а також інформацію, отриману після складання бухгалтерської звітності, про події, що сталися після завершення звітного періоду і можуть істотно вплинути на діяльність або фінансовий стан підприємства;

документи повинні відображати найбільш істотні моменти, стосовно яких аудитор повинен висловлювати свою думку, охоплювати найбільш важливі напрями перевірки та завдання, поставлені та вирішені аудитором;

дозволяти оцінити фінансову звітність згідно зі встановленими критеріями;

містити інформацію, необхідну або корисну для наступних аудиторських перевірок;

відображати стан та оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до неї;

фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої (встановленої) облікової політики та відповідність бухгалтерського обліку на підприємстві встановленим принципам, стандартам, вимогам та законам;

повинні бути складені чітко та розбірливо;

скорочення та умовні позначення повинні бути пояснені на початку папки робочих документів;