Впровадження та розвиток системи національних рахунків в Україні, Детальна інформація

де ОЦ – основні ціни; СП – субсидії на продукти.

Якщо від основної ціни відняти податки на виробництво і додати інші субсидії на виробництво, матимемо факторну вартість (ФВ).

ФВ = ОЦ – ПВ + СВ,

де ПВ – податки на виробництво; СВ – субсидії на виробництво.

Хоча СНР допускає оцінку валового випуску в цінах виробника і в основних цінах, точніший результат відображають основні ціни, оскільки вони включають субсидії. [4]

Розділ ІІІ

Баланси народного господарства – це система взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою якої описувалась і аналізовувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.

Матеріальний баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера послуг розглядалась як система перерозподічих відносин і не включалась у виробництво сукупного суспільного продукту

(ССП ).

Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення.

Порівнюючи дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі.

Відмінності між СНР та БНГ показано в табл.3. [9]

Незважаючи на суттєві відмінності між розглянутими вище системами відображення макроекономічних показників, баланси народного господарства

(БНГ) суттєво вплинули на систему національних рахунків (СНР). Цей вплив зумовлений насамперед тим, що БНГ були розроблені статичними органами СРСР значно раніше СНР. Перший баланс народного господарства описує радянську економіку в 1925 – 1926 рр.

Системою національних рахунків запозичені:

• таблиці БНГ, в яких відображено міжгалузеві зв’язки економіки;

• класифікація кінцевого споживання на колективне та індивідуальне;

• концепція загального споживання тощо.

Тільки в другій половині ХХ ст. принципи складання БНГ та їх показники починають безпосередньо координуватись з СНР. [5]

Розділ IV

Виділяють два етапи розвитку СНР. Перший етап (до Другої світової війни) характеризується посиленням зацікавленості державних органів управління статистикою національного доходу у зв’язку щодо боротьби з невикористанням виробничих потужностей, безробіттям, інфляцією. [1]

Здобутками цього етапу є:

• розробка загальних принципів обчислення національного доходу;

• вирішення низки теоретико-методологічних засад обчислення макроекономічних показників;

• обґрунтування необхідності включення у вартісну оцінку національного доходу умовних оцінок житлових послуг, що надаються домовласниками самим собі;

• доведення необхідності вилучення із НД приросту вартості активів, зумовленого інфляцією;

• доведення доцільності оцінювання НД не за факторною вартістю, а за ринковими цінами тощо;

• розроблення методики оцінювання неринкових послуг органів державної влади;

• зроблено пропозицію розмежування НД на вироблений, розподілений та використаний і розроблено три методи його виміру (за доданою вартістю, розподільчий та кінцевого використання);

• здійснено розмежування між НД, визначеним за факторною вартістю та НД у ринкових цінах, що дало змогу визначити місце витрат на оборону в національному продукті.