Відповіді на питання до державного іспиту “Бухоблік”, Детальна інформація

Огляд відомих облікових шкіл дозволяє стверджувати, що італійська облікова думка досить тривалий час розвивалася у юридичному напрямку, французька – в економічному, німецька – у процедурному. Відомий російський  історик бухгалтерського обліку проф. Я.Соколов дає ще й характеристику  англо-американської школи обліку, розглядаючи у ний психологічно- поведінкові аспекти, пов’язуючи їх з управлінською спрямованістю.

Аналіз визначення форми бухгалтерського обліку доводить, що з використанням обчислювальної техніки змінюється ї її зміст. Якщо раніше (у 30-х роках ХХ століття) під формою розуміли сукупність і поєднання різних видів облікових регістрів, послідовностей і способів проведення записів, то з 80-х років ХХ століття  форму розуміють як сукупність методів облікових процедур.

В бухгалтерському обліку в Україні  застосовуються наступні форми обліку: меморіально-ордерна; журнально-ордерна(журнальна); спрощена форма обліку; автоматизована(комп”ютерна).

Між собою форми  обліку мають принципові відмінності, але й мають спільні моменти. Кожна з них містить:

- аналітичний і синтетичний облік;

- хронологічний і системний запис.

Цей запис може здійснюватися окремо й одночасно; аналітичний та синтетичний облік може вестися за хронологічними чи системними записами, а також синхронно, якщо систематичний та хронологічний запис поєднується; аналітичний та  синтетичний облік може вестися окремо чи спільно; передувати одне одному чи вестися одночасно. Особливу увагу слід приділити обліковим регістрам, як основі форми бухгалтерського обліку.

№ _26_ Загальна характеристика звітності, її сутність, значення та організація в Україні

Звітність підприємства (господарюючого суб’єкта ) - це система взаємозв’язаних економічних показників, що характеризують діяльність підприємства за певний звітний період (місяць, квартал, рік) та його фінансовий і майновий стан на конкретну дату.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, а також змін грошових коштів за звітний період.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності і суб’єктів малого підприємництва) містить:

квартальна – Баланс та Звіт про фінансові результати;

річна - Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал і примітки до звітів .

Відповідно до Національних стандартів, окрім вищеназваних форм розрізняють фінансову звітність: консолідовану, зведену та фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. За видами звітність поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрігосподарську (управлінську), статистичну і податкову. Складається звітність за даними первинної документації, облікових регістрів, вибіркових і суцільних спостережень та інших джерел інформації.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення встановлює:

• мету фінансових звітів;

• їх склад;

• звітний період;

• якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

• вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

Зміст і форма звітів визначаються та регламентуються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Перед початком складання звітності підприємства виконують велику підготовчу роботу:

перевіряють повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлюють їх відповідними документами;

уточнюють розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами;

перевіряють стан розрахунків і списують в установленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, за якою минули строки позовної давності;

розподіляють витрати на обслуговування виробництва й управління;

визначають та списують фінансовий результат;

перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного та аналітичного обліків;

перед складанням річного звіту здійснюють повну інвентаризацію.

(можна доповнити питанням № 67)