Відповіді на питання до державного іспиту “Бухоблік”, Детальна інформація

Аналітичні  рахунки  формуються на  підставі  інформації,  яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві.

№ _19_ План рахунків бухгалтерського обліку і його характеристика .

План рахунків бухгалтерського обліку визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності. План рахунків – це систематизований перелік рахунків , який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підставах , в організаціях і установах , з метою одержання інформації , необхідної для управління і контролю. На виконання програми реформування, системи бух. обліку і застосування міжнародних стандартів затвердженою постановоюкабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р .за № 1706 , наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. за №291 затверджений план рах. бух.обліку активів , капіталу , зобов”язань і госп . операцій та інструкцію про застосування . Застосування плану рахунків на підприємствахздається у 2000р. з дати визначеної розпорядчим документальним керівником підприємства. Новий план рах. разом з інструкцією закріплює загальний концептуальний підхід до побудови бух . обліку . Інструкція містить коротку характеристику рахунків та субрахунків –структура і призначення рахунків, економічний зміст госп. операцій , що відображаються на них , порядок обліку найбіл . характар фактів діяльність підприємства , зв”язок рахунків з іншими рахунками , що деє змогу зрозуміти об”єкт обліку цього рах . і субрах . виходячи з цього визначити вид рахунку—активний , пасивний , регулюючий , розподільчий , калькулямійний. План рах . поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, видів , умов господарювання, галузей і обсягу дійсноті.

План рах . передбачає групування рах . за презначенням і частково за змістом на 10 класів від 0 до 9 . План рах . передбачає номери (коди) рахун .В плані рахунку вони подані за десятковою системою : клас , рахунок , субрахунок. Відповідно до класу залишки рах . відображаються в балансі. Залишки по рах . класу 1 „ Необоротні активи”, 2 „Запаси” , 3 „ Кошти , розрахунки та інші активи” відповідають новим розділам активу . Рах . „Власний капітал і забезпечення зобов”язань” , 5 „Довгострокові зобов”язання”, 6 „Поточні зобов”язання” відображаються у відповідних розділах пасиву . Рах . 7 „Доходи і результати діяльності” , 8 „Витрати за елементами” , 9 „ Витрати діяльності” Інструкція містить коротку характеристику рахунків та субрахунків –структура і призначення рахунків, економічний зміст госп. операцій , що відображаються на них , порядок обліку найбіл . характар фактів діяльність підприємства , зв”язок рахунків з іншими рахунками , що деє змогу зрозуміти об”єкт обліку цього рах . і субрах . виходячи з цього визначити вид рахунку—активний , пасивний , регулюючий , розподільчий , калькулямійний.

План рах . поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, видів , умов господарювання, галузей і обсягу дійсноті.

Структура Плану рахунків відповідає структурі фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати. Звіту про рух грошових коштів та Звіту про власний капітал). Залишки рахунків класів 1-3 дають можливість заповнити актив Балансу, а класів 4-6 - пасив . Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7-9. Для задоволення потреб внутрішніх користувачів на рахунках управлінської бухгалтерії при використанні відповідних статей можна вести облік за центрами відповідальності, сегментами діяльності, що сприяє посиленню контролю, аналітичності отриманих даних, а отже, прийняттю оптимальних управлінських рішень.

Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства. Так, невеликій фірмі достатньо мати декілька десятків рахунків, а великому підприємству необхідно використовувати тисячі рахунків. Тому кожен господарський суб'єкт, виходячи із своїх потреб, розробляє власний робочий план рахунків, який відображає специфіку галузі, вид діяльності, визначає зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку, яка застосовується. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку і звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності.

Розроблений підприємством робочий план рахунків повинен відповідати таким вимогам:

- бути гнучким;

- відповідати міжнародним принципам і стандартам обліку;

- повністю задовольняти потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів;

- бути зручним у користуванні;

- сприяти здійсненню контролю за фінансовою, інвестиційною та операційною діяльністю підприємства шляхом створення дієвої системи контролю.

Гнучкість плану рахунків проявляється в можливості (з максимальною ефективністю в системі єдиного національного Плану рахунків) організації бухгалтерського обліку на підприємствах різних форм власності та різних за розмірами.

№ _20_ Характеристика та ознаки класифікації активів підприємства

Господарські засоби підприємства (майно, активи) поділяються на необоротні і й оборотні .

Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства — це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності. У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік.

До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять: основні засоби;нематеріальні активи;капітальні інвестиції;довгострокові фінансові вкладення (інвестиції);довгострокову дебіторську заборгованість;інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).

Оборотні (обігові) засоби — це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

В практиці бухгалтерського обліку до оборотних активів належать майнові цінності всіх видів із терміном використання до року. Основними елементами оборотних засобів є товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти на рахунках у банках і в касі.

Оборотні засоби в свою чергу поділяють на нормовані (виробничі) (запаси, паливо, незавершене виробництво), та ненормовані (кошти та дебіторська заборгованість).

Кошти поділяються на:кошти в касі;кошти на поточному рахунку кредитних установ;кошти на валютному рахунку;інші кошти.

Дебітори (боржники) — це і покупці, і підзвітні особи, і дебітори різні.

Важливим завданням підприємства є своєчасне стягнення дебіторської заборгованості, постійне зменшення її величини.

За функціональною роллю у процесі відтворення активи поділяють :

засоби у сфері виробництва;

невиробничі засоби;

засоби у сфері обігу;

вилучені засоби.

До виробничих засобів належать засоби підприємства, які беруть безпосередню участь у процесі виготовлення продукції чи надання послуг. Це виробничі будівлі та споруди, машини та механізми, транспорт, сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво тощо.