Відповіді на питання до державного іспиту “Бухоблік”, Детальна інформація

Документів у кількості___________________

Прибуткових ____________________ Видаткових _________________

Передав касир ___________________ Одержав ____________________

В організації може бути стільки касових книг, скільки видів валюти. Записи в ній ведуться касиром в двох примірниках через копіювальний папір. Перший примірник залишається в касовій книзі, а другий служить звітом касира. Щоденно вкінці робочого дня касир підраховує підсумок за день, виводить залишок грошей на наступне число і передає в бухгалтерію звіт разом з доданими до нього документами під розписку на першому примірнику касової книги.

Підчистка та невмотивовані виправлення у касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства.

Отримані бухгалтерією касові звіти і документи опрацьовуються. Кожний запис звіряється з первинним документом, після чого проставляється в звіті шифр кореспондуючого з рахунком 30 “Каса” синтетичного рахунку і субрахунок. Залишок грошей на початок дня по звіту касира бухгалтер співставляє з залишком в попередньому звіті, і перевіряє правильність виведених оборотів і залишку.

На основі опрацьованого звіту касира у бухгалтерії ведеться облік касових операцій в журналі І .р.І по кредиту рахунку 30 “Каса” і в відомості І.І по дебету рахунку 30.

№ _38_ Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітними вважаються робітники і службовці підприємства, які одержали гроші під звіт для проведення деяких дрібних операційно – господарських витрат, а також на відрядження. Список таких працівників затверджує керівник підприємства. квккПідзвітній особі видають гроші на основі її письмової заяви з дозволу керівника підприємства при наявності довідки про бухгалтерії про те, що за даною особою не має заборгованості по раніше виданих авансах. Аванси на відрядження видаються на основі наказу (розпорядження) де вказується новий пункт призначення, найменування, підприємства, куди відряджається працівник, строк і мета відрядження і посвідчення про відрядження, підписаного керівником підприємства, в якому вказують прізвище, ім’я, по батькові, займану посаду, назву підприємства, що видала посвідку, місце призначення, кількість днів, на які відправляється працівник, номер і дату видачі наказу про відрядження. Строк відрядження встановлюється керівником підприємства, але не більш одного місяця.

Відмітки про вибуття і прибуття у посвідченні завіряють печаткою.

Фактичний час перебування у відрядженні встановлюється за відмітками у посвідченні про відрядження, а також відповідно до дат на квитках. За відряджуваними зберігається місце роботи, і середній заробіток за час відрядження, в тому числі і за час знаходження в дорозі.

Відряджуваному робітнику відшкодовують витрати, на проїзд до місця відрядження і назад, витрати по найму житла, а також виплачують добові.

Витрати на добові до місця відрядження і назад до місця постійної роботи відшкодовується працівнику у розмірі вартості проїзду всього транспорту (крім таксі), враховуючи страхові платежі з державного обов’язкового страхування пасажирів на транспорті, оплату послуг за попередній продаж проїзних документів, витрати за користуванням у проїздах постільними приналежностями.

Витрати по найму житла у місцях відрядження повертаються відрядженому працівнику з дня прибуття до дня виїзду. Також виплачують добові за кожний день знаходження у відрядженні, враховуючи вихідні і святкові дні, а також дні знаходження в дорозі.

Після повернення з відрядження підзвітна особа повинна протягом трьох днів подати авансовий звіт про використання у зв’язку з відрядженням виданих йому сум. До авансового звіту додається посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку(з відмітками про вибуття і прибуття) залізничні та інші квитки, копії товарних чеків, приймальні акти або розписки осіб, що прийняли від підзвітної особи придбані цінності та інше.

Авансовий звіт перевіряє бухгалтерія як з точки зору правильності його оформлення і арифметичних підрахунків, так і по суті, тобто правильності і законності витрати кожної суми, вказаної в звіті. Про перевірку робиться запис на бланку авансового звіту, після чого його затверджує керівник підприємства. Залишок невикористаних сум підзвітна особа повертає в касу підприємства.

Гроші для видачі авансів під звіт надходять з поточного рахунку: Дт 30 – Кт 31. Для обліку підзвітних сум застосовується синтетичний рахунок 372 „Розрахунки з підзвітними особами”. Рахунок активно – пасивний, оскільки, як підзвітна особа, так і підприємство можуть виступати боржниками. Однак нормальною вважається заборгованість підзвітної особи перед підприємством до моменту закінчення строку відрядження і подання звіту за одержані суми. Дебетове сальдо показує суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове – невідшкодованих витрат. По Дт цього рахунку групують суми, що видаються під звіт, і відображають заборгованість осіб: Дт 372 – Кт 30.

По кредиту рахунку облікують суми проведених витрат на основі авансових звітів і доданих до них виправдних документів: Дт 92, 93 – Кт 372 .

Якщо гроші видавались під звіт на придбання деяких господарських матеріалів, запчастин, канцелярського майна (на великі суми) і є підтвердження цих витрат документами, то роблять такий запис: Дт 20, 22 – Кт 372.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться лінійно – позиційним способом в журналі № 3, в якому зосереджений синтетичний і аналітичний облік. По одній стороні записується сума виданого авансу і сума витрат по затвердженому звіту в кореспонденції з дебетуючи ми рахунками. Суми залишків, що рахуються за підзвітними особами беруться в журналі № 3 за минулий місяць. Суми виданих авансів записуються по документах, які відображені в журналі № 3. Суми здані в касу залишків невикористаних авансів записуються на основі прибуткових касових ордерів, відображених у відомості № 3.1 по Дт 30, а записи по Кт рахунку 372 – на основі авансових звітів.

Підзвітні особи відквітовуються авансовими звітами додаючи до них всі первинні документи (по відряджених, по закупівлях на господарські витрати).

№ _39_ Форми безготівкових розрахунків, документальне і облікове їх відображення

Загальні принципи організації безготівкових розрахунків здійснюються за допомогою таких форм розрахункових документів: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; платіжними вимогами; інкасовими дорученнями.

Платіжне доручення – документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування коштів зі свого рахунку. На суму оплачених банком платіжних доручень (на підставі виписок банку) кредитується рахунок ЗІ “Рахунки в банках” і дебетуються відповідно рахунки 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, 64 “Розрахунки за поатками і платежами”, 65 “Розрахунки за страхуванням” тощо.

Платіжна вимога -доручення – комбінований документ, який містить вимогу постачальника (одержувача) до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та доручення платника банку перерахувати з його рахунку зазначену суму. Вимога приймається банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку і при його письмовій згоді/акцепті/ повністю чи частково оплатити платіжну вимогу – доручення.

Платіжні вимоги без акцепту використовуються при безспірному стягненні коштів у випадках передбачених чинним законодавством.

Чек – документ, що містить розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку – емітента (банку, що видає чек або чекову книжку), яка веде його рахунок сплатити чекодержателю (отримувачу коштів за чеком) зазначену в чеку певну суму коштів. На суму ліміту придбаної чекової книжки робиться запис по дебету рахнка 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, субрахунок “Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки” в кореспонденції з кредитом рахунка ЗІ “Рахунки в банках” (при придбанні чекової книжки за рахунок власних коштів) або рахунка 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті” (при придбанні чекової книжки за рахунок кредиту.

На суму виписаних підприємством і оплачених банком розрахункових чеків, пред’явлених до оплати за товари і послуги, роблять запис по Дту 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, 93 “Витрати на збут” тощо і Кт 313 (субрахунок “Розрахункові чекові книжки розрахункові чеки”).

Невикористаний залишок ліміту чекової книжки зараховується на поточний рахунок підприємства або спрямовується на погашення заборгованості по позичці, що відображається записом по Дту 31 “Рахунки в банках” або 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті” і Кту 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” (субрахунок “Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки”).

На підприємстві видані під звіт чекові книжки відображаються записом по Дту 372 “Розрахунки з підзвітними особами” і Кту 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. При поданні посадовими собами звіту на суму використаних чеків робиться зворотний запис: Дт 685 і Кт 372. На суму одержаних розрахункових чеків у рахунок оплати за реалізовані товари і послуги роблять запис по Дт 331 “Грошові документи в національній валюті” і Кт 36 “Розрахунки з поупцями і замовниками”. При одержанні виписки банку про зарахування на його рахунок грошових коштів по розрахункових чеках робиться запис по Дт ЗІ “Рахунки в банках” і Кт 331 “Грощові документи в національній валюті”.