Бухгалтерський облік руху грошових коштів в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, його методологічне забезпечення та нормативно-правове регулювання, Детальна інформація

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід від звичайної діяльності визнається тоді, коли в результаті господарської операції збільшуються активи або зменшуються зобов'язання, внаслідок чого відбувається зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Отже, критеріями визнання доходу є:

операція призводить до збільшення активів або зменшення зобов'язань, в результаті чого відбувається збільшення власного капіталу;

оцінка доходу може бути достовірно визначена. Тобто для визнання доходу необхідно не тільки збільшення активів або зменшення зобов'язань, але і визнання результатів цих подій.

З метою визнання доходи групуються за джерелами їх надходження:

дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інший операційний дохід (від реалізації інших оборотних активів, операційної оренди активів, операційної курсової різниці та ін.);

дохід від фінансових операцій (дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи);

доходи від іншої звичайної діяльності (від реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, від безоплатно одержаних активів тощо);

доходи від надзвичайних подій.

По кожному виду діяльності дохід визнається як збільшення економічних вигод, які отримані або піддягають до отримання в результаті реалізації продукції (товарів, робіт, послуг, інших активів), а також в результаті використання активів підприємства іншими юридичними особами (отриманих дивідендів, відсотків тощо) .

Для відображення в обліку отриманих підприємством доходів Планом рахунків передбачені рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» (70 «Дохід від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи»). По кредиту цих рахунків відображається сума одержаних доходів, по дебету — суми непрямих податків. Сума чистого доходу, визначена за даними цих рахунків, списується на рахунок 79 «Фінансові результати».

Не визнаються доходами звітного періоду:

сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

суми надходжень за договором комісії, агентськими та іншими договорами на користь комітента, принципала тощо;

сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

інші надходження, що належать іншим юридичним особам.

Зазначені надходження збільшують активи підприємства, але не призводять до збільшення власного капіталу, а тому не визнаються доходами звітного періоду.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати звітного періоду визнаються тоді, коли результаті господарської операції зменшуються активи або збільшуються зобов'язання, що призводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Отже, критеріями визнання витрат є:

операція призводить до зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства;

оцінка витрат може бути достовірно визначена.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визнанням доходу, для отримання якого вони буди здійснені (що відповідає принципу відповідності витрат доходам). Витрати, які неможливо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того періоду, в якому вони були і здійснені.

Якщо актив забезпечує отримання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Залежно від видів діяльності витрати підприємств поділяються на: витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності; витрати, які виникають в процесі надзвичайних подій. Витрати звичайної діяльності, в свою чергу, поділяються на витрати:

— операційної діяльності (основної та іншої);

— інвестиційної діяльності;

— фінансової діяльності;

— іншої діяльності.

Для обліку зазначених витрат діяльності Планом рахунків передбачені рахунки класу 9 «Витрати діяльності», 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»,- 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податки на прибуток», 99 «Надзвичайні витрати».

По дебету зазначених рахунків протягом звітного періоду відображаються відповідні витрати, які в кінці звітного періоду списують з кредиту цих рахунків на фінансові результати (дебет рахунка 79 «Фінансові результати»).