Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), Детальна інформація

* оригінали митних декларацій про вивіз із країни нерезидента і ввезення в Україну вільно конвертованої валюти;

* довідка банку про зняття валютних коштів із рахунку нерезидента;

* копія паспорта уповноваженої особи для внесення в касу суми готівки;

* повноваження фізичної особи-нерезидента відповідно до умов контракту або договору.

За наявності зазначених документів нерезидент безпосередньо здає в касу банку готівку для зарахування її на розподільний рахунок резидента.

Форма розрахунків вказується в контракті. Розрахунок у кредит або розрахунок із розстрочкою платежу має дві форми:

1) комерційний кредит (кредит експортера імпортеру);

2) видача авансу імпортером експортеру.

Оплата товарів за рахунок банківських кредитів не розглядається як розстрочка платежу, оскільки покупець розраховується з постачальником готівкою, але за рахунок кредиту, отриманого в банку. Експортним операціям вигідніші розрахунки готівкою, оскільки вони дають змогу швидко втягнути в обіг валютну виручку. В імпортних операціях доцільніше користуватися комерційним кредитом з урахуванням умов його надання.

Під час обліку експортних операцій необхідно чітко визначити, хто експортер товарів - підприємство-виробник, зовнішньоторговельна фірма, яка створена на підприємстві для цих цілей, але не є юридичною особою, чи спеціалізована зовнішньоторговельна фірма, що виконує доручення підприємства-виробника експортувати товар за комісійну винагороду, тобто здійснює посередницьку функцію, або уповноважені організації, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 1993 р. № 212, для здійснення експорту продукції (робіт, послуг) у межах державного кредиту.

Розглянемо схему бухгалтерських записів при експорті товарів безпосередньо підприємством-виробником. Цифрові позначення умовні.

1. Виготовлена на експорт партія готової продукції надійшла з виробництва й оприбуткована на склад за фактичною собівартістю. Підстава - накладна.



HYPERLINK "http://enbv.narod.ru/text/Econom/uzed/str/ris/36.gif" \t "_blank" м 36

2. Відповідно до контракту відвантажена експортна партія готової продукції покупцю. Підстава - рахунок-фактура. Контрактна вартість відвантаженої партії готової продукції - 300 000 гр. од.



Рахунок-фактура виписується на суму продажу товарів або, як заведено говорити, на контрактну вартість товару, що вказується в іноземній валюті. Слід зазначити, що рахунок-фактура оформляється на таку кількість примірників, яка визначена контрактом, на бланках уніфікованої форми, іноземною мовою, передбаченою у контракті або умовами акредитива при акредитивній формі розрахунків. Рахунки-фактури рекомендується реєструвати в спеціальному журналі із зазначенням країни, фірми, номера і суми рахунку, дати виписки. Це необхідно для контролю над випискою рахунків і надходженням за ними платежів.

Оскільки рахунок виписується в іноземній валюті, а бухгалтерський облік ведеться в національній валюті України, то, відображаючи реалізацію готової продукції в бухгалтерському обліку, необхідно суму рахунку в іноземній валюті перерахувати в національну валюту України. Слід зазначити, що заборгованість дебітора за цією операцією одночасно відображається і в іноземній валюті, на практиці це має такий вигляд: 150 000 дол. США / 300 000 гр. од. або гривень. Сума заборгованості, перелічена в національну валюту за курсом, що діяв на дату її виникнення, називається балансовою вартістю заборгованості (стаття 7.3.3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств").

3. Списується фактична собівартість відвантаженої партії готової продукції:



Відповідно до нового Плану рахунків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999 p., витрати, пов'язані зі збутом продукції, враховуються на рахунку 93 "Витрати, пов'язані зі збутом". До витрат, пов'язаних із реалізацією експортних товарів на шляху їх просування від постачальника до покупця, належать: оплата за транспортування, перевалювання і зберігання вантажів, оплата страхування і митних процедур. Сюди ж належить вартість товарів, поданих як зразки. Витрати, пов'язані з реалізацією товарів, на території України оплачуються в українській національній валюті, на іноземній території - в іноземній валюті. Облік витрат, пов'язаних із збутом продукції, ведеться паралельно з обліком товаропотоків.

В аналітичному обліку витрати, пов'язані зі збутом продукції, наприклад, з доставкою експортних товарів до прикордонного пункту (станція Чоп при транспортуванні залізницею) або вихідного порту в Україні (м. Одеса), а також витрати, пов'язані зі зберіганням і перевалюванням вантажів у портах і на прикордонних пунктах, та інші доцільно обліковувати на окремо відкритому субрахунку 93/1 "Витрати, пов'язані зі збутом в українській валюті".

Витрати на доставляння експортних товарів від вихідного пункту українського порту або прикордонного пункту до місця здавання вантажу іноземному покупцеві відповідно до умов контракту (фрахт, страхування вантажу, перевезення по транзитній території та ін.) доцільно обліковувати на субрахунку 93/2 "Витрати, пов'язані зі збутом в іноземній валюті". За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних витрат, пов'язаних зі збутом продукції, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Яка частина витрат, пов'язаних зі збутом готової продукції на іноземній території припадає на постачальника, залежить від умов поставки товару, на яких укладений контракт. Витрати, пов'язані зі збутом, мають бути економічно обґрунтовані. Не можна до них відносити витрати, що виникли з вини підприємства або іноземного партнера, хоча вони ' пов'язані з продажем товарів (витрати на переадресування вантажів, втрати при розрахунках, збитки від анульованих контрактів тощо). Такі витрати повинні відшкодовуватися за рахунок винної сторони і відображатися на рахунку 71 "Інший операційний прибуток", субрахунок 715 "Отримані штрафи, пені, неустойки". Не допускається списання на витрати пов язані з реалізацією готової продукції, штрафів, пені і неустойок, тому що вони економічно не виправдані: їх можна було уникнути.

У зв'язку з тим, що витрати, пов'язані з продажем, впливають на фінансовий результат експортної угоди, необхідно вести їх аналітичний облік у розрізі товарних партій. Однак не всі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Це витрати на перевезення, перевалювання, зберігання, експортне мито, витрати на митні процедури та ін. Такі витрати включаються в собівартість експортного товару при його реалізації і разом із виробничою собівартістю товару утворюють його повну собівартість.

Непрямі (загальноторговельні) знеособлені витрати, що не відносяться до конкретного товару, стягуються у сукупності за якийсь час. Це - оплата послуг банку, транспортно-експедиторська комісія, портові збори. Непрямі витрати в собівартість окремої партії не входять. Вони обліковуються на рахунку 93/3 "Загальноторговєльні витрати на експорт" і включаються загальною сумою в собівартість реалізованих експортних товарів, а тоді розподіляються за певною методологією між окремими партіями.

Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, потрібно відносити обов'язково до того періоду, коли вони були фактично здійснені. Якщо витрати, пов'язані з майбутнім періодом, оплачуються достроково, то для виявлення реального фінансового результату за звітний період їх слід обліковувати на рахунку 39 'Витрати майбутніх періодів", потім щомісяця списувати рівними частками на 93-й рахунок.

4. Надійшла на валютний розподільний рахунок валютна виручка, перерахована у національну валюту за офіційним курсом НБУ на дату зарахування виручки: