Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), Детальна інформація

Законом України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" установлено максимальний 99-денний термін для надходження валюти на рахунки українських експортерів. Тому ще до укладення контракту з іноземним покупцем необхідно мати інформацію про його фінансовий стан, оскільки ненадходження валютної виручки або її недонадходження спричиняють штрафні санкції у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від вартості неодержаної валюти, перерахованої за офіційним курсом НБУ на день нарахування пені. Сума нарахованої пені не може бути вищою від суми неодержаної виручки.

Між датою митного оформлення експорту товарів, датою підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг (дата здійснення операції) і датою надходження валютної виручки проходить певний час. За цей час курс іноземної валюти, у якій виписаний рахунок, може змінитися. Різниця між еквівалентом у національній валюті тієї самої кількості іноземної валюти на різні дати, викликана зміною курсу валюти, називається курсовою різницею. Курсова різниця може бути додатною або від'ємною. Додатна курсова різниця виникає у разі підвищення офіційного курсу іноземної валюти відносно національної на звітну дату порівняно з датою виникнення заборгованості в іноземній валюті або її надходження. Від'ємна ж, навпаки, - при падінні курсу.

З метою оподатковування відповідно до п. 7.3.6 "Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємства" будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що є на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в національну валюту (гривню) за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або негативна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або до валових витрат платника податку.

5. Зроблена дооцінка дебіторської заборгованості у зв'язку з підвищенням офіційного курсу долара США на кінець звітного періоду:

Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями";

Кт 714 "Дохід від операційної курсової різниці".

6. Списана на фінансовий результат собівартість реалізованої готової продукції:

Дт 791 "Результат основної діяльності";

Кт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

7. Списана на фінансовий результат сума доходу від реалізації готової продукції:

Дт 701 "Дохід від реалізації готової продукції";

Кт 791 "Результат основної діяльності".

При експорті товарів податок із додаткової вартості обчислюється за нульовою ставкою (п. 6.2.1 Закону України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР "Про податок з додаткової вартості").

Під час експорту товарів велике значення має контроль за їх рухом як на території України, так і за її межами. Раніше, коли реалізація визначалася за "касовим методом", тобто за надходженням валютних коштів, широко застосовувався рахунок 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги". До нього відкривався ряд субрахунків, за допомогою яких можна було фіксувати місцезнаходження експортної партії товару. Наприклад, такі субрахунки, як "Товари експортні в дорозі в Україні", "Товари експортні в портах і на складах в Україні , "Товари експортні в дорозі за кордоном" і т. д. З переходом на обчислення реалізації за методом "нарахувань" потреба в застосуванні рахунку 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги" відпала. На наш погляд, контроль за схоронністю експортної партії товару за етапами її переміщення можна вести за допомогою того самого аналітичного обліку в межах 26 рахунку "Готова продукція".

Якщо під час руху експортного товару виникла недостача, то складається комерційний акт, що є підставою для пред'явлення претензії організації, котра несе відповідальність за його схоронність. Недостача відображається на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями".

Підприємство, як зазначалося вище, на зовнішній ринок може виходити і через посередників. Тоді між підприємством - власником продукції і фірмою-посередником укладається договір поставки або комісії.

За наявності договору поставки до посередника з певного моменту переходить право власності на товар і відповідальність за нього.

При договорі комісії право власності до посередника не переходить. Він тільки зобов'язується за дорученням підприємства за винагороду укласти контракт з іноземною фірмою на реалізацію продукції.

У договорах поставки і комісії визначаються вимоги до якості продукції, гранична контрактна ціна, терміни поставки, терміни відправлення товаросупроводжувальних документів і повідомлень про відвантаження, вимоги щодо тари, упаковування і маркування, питання майнової відповідальності, порядок участі підприємства в переговорах про укладення контракту з іноземною фірмою, обов'язково розмір комісійної винагороди і т. д.

Якщо при прямому виході на зовнішній ринок весь бухгалтерський облік ведеться на підприємстві і відображається на його балансі, то при здійсненні експортних операцій через посередника при договорі постачання облік руху товару і розрахунків з інофірмою проводиться посередником і відображається на його балансі, а підприємство враховує у своєму обліку тільки відвантаження експортного товару і внутрішні розрахунки з посередником.

Розглянемо такий приклад: фірма дитячих іграшок "Буратіно" уклала договір поставки зі спеціалізованою зовнішньоторговельною фірмою "Олена" про продаж на зовнішньому ринку дитячих іграшок. Фірма "Олена" підшукала покупця на зовнішньому ринку - польську фірму "Вісла і оформила з нею контракт на поставку іграшок на 10 000 дол. США або 20 000 грн. (цифри умовні). Комісійна винагорода фірмі "Олена" становить 5% від валютної контрактної вартості товару. У договорі між фабрикою "Буратіно" і фірмою "Олена зазначено, що вся валютна виручка надходить на валютний рахунок посередника, котрий здійснює остаточний розрахунок із фабрикою.

У листопаді на склад фабрики "Буратіно" надійшла експортна партія іграшок, її виробнича собівартість - 12 000 грн.

Відповідно до контракту і договору фабрика в цьому самому місяці відвантажила експортну партію іграшок на адресу польської фірми "Вісла", оплативши залізниці транспортні витрати на суму 1000 грн. Одночасно був виписаний рахунок на контрактну вартість відвантаженого товару і переданий фірмі "Олена". Таким чином, функція контролю за рухом товару і розрахунками з фірмою "Вісла" перейшла до посередника.

У грудні в уповноважений банк на адресу фірми "Олена" на валютний рахунок надійшла валютна виручка 10 000 дол. США або 20 000 грн. (курс валюти стосовно гривні протягом цього періоду не змінювався). Фірма "Олена" одержала комісійну винагороду 500 дол. США. При цьому було здійснено остаточний розрахунок із фабрикою.

Схема бухгалтерських записів у посередника така:

1. Отримавши рахунок у постачальника фабрики "Буратіно" за відвантажену на експорт продукцію, посередник акцептував його в сумі контрактної вартості 10 000 дол. США або 20 000 грн.

Дт 281 "Товари" 10 000 дол. США або 20 000 грн.

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 10 000 дол. США або 20 000 грн.

2. Експортний товар прибув на прикордонний пункт і відправлений на адресу фірми "Вісла". Після відвантаження товару з прикордонного пункту фірма "Олена" одержала транспортні і товаросупроводжувальні документи, на підставі яких виписала в іноземній валюті рахунок фірмі "Вісла".

Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" 10 000 дол. США або 20 000 грн.