Аналіз надходження та руху виробництва, Детальна інформація

Доломіт, кг 0,19 0,18 -0,01 23000,75 22000,50 -1000,25

Сода кальцинована, кг 0,90 0,80 -0,1 11200,50 10000 -1200,50

Сульфат натрію, кг 0,10 0,08 -0,2 12000,50 10000 -2000,50

Селітра, кг 91,85 89,99 +1,86 11485,11 11248,45 -13,75



З таблиці видно, що підприємство виготовляє продукцію з економією сировини в середньому на 7,5%. За рахунок економії сировини зменшуються витрати на сировину, але значною мірою ця економія впливає на якість виготовляємої продукції.

Якби мали місце перевитрати сировини і матеріалів це свідчило б про нераціональне їх витрачання і потребувало з’ясування конкретних причин і винних осіб. Економії ж можна досягти у результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних матеріалів іншими більш економними, впровадження нової техніки і передової технології і т. ін.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції. Який розраховується за формулою (4.2)[31, С.121]:

, (4.2)

де: (Вод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При завершенні аналізу матеріалів необхідно узагальнити всі виявлені резерви збільшення виробництва продукції за всіма основними факторами виробництва і виявити реальну його величину, збалансовану по всім ресурсам.

Зазначивши всі показники, можна сказати, що базове підприємство, має певні труднощі щодо планування і використання матеріалів. Проаналізувавши показники матеріаломісткості, планових витрат та інші, складається враження, що на підприємстві не створюється ніяких умов щодо подальшого розширення виробництва, модернізації виробничих технологій, завдяки яким скоротились би витрати сировини і матеріалів.



5. Аналіз ефективності використання матеріалів

Головною умовою ефективної роботи підприємства є раціональне використання матеріальних ресурсів. Тому застосовують методи систематичного контролю та виявлення резервів зниження матеріальних витрат, як на весь випуск продукції так і на окремі її види.

На базовому підприємстві аналітичний відділ для визначення рівня ефективності використання матеріальних ресурсів використовують ряд показників, які в свою чергу поділяються на узагальнюючи і часткові.

До узагальнюючих можна віднести - матеріаломісткість продукції, матеріаловіддачу, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат.

Розрахунок матеріаловіддачі здійснюється на основі даних про вартість матеріальних ресурсів і вартості товарної продукції (формула 5.1) [26, С. 248].

, (5.1)

де: Mv – матеріаловіддача;

Vtp – вартість товарної продукції;

Vmv –розмір матеріальних затрат.

На базовому підприємстві у 1999 році цей показник склав 1,64, а в 2000 році – 1,83, що показує підвищення ефективності використання матеріалів і збільшення випуску продукції з кожної гривні матеріальних ресурсів.

Крім матеріаловіддачі узагальнюючим показником використання матеріальних ресурсів виступає матеріаломісткість (формула 5.2)

На ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» за даними 1999 року вона склала 0,61, а в 2000 році – 0,54, що показує скільки матеріальних витрат припадає фактично на виробництво 1-ці продукції (формула 5.2) [26, С.249] :

(5.2)

де: МВ – сума матеріальних витрат;

ВП – вартість випущеної продукції.