Стабілізація споживчого ринку, Детальна інформація

Важливим моментом є економічна і психологічна підготовка підприємців до роботи в умовах ефективної конкуренції. Треба знати методи конкурентної боротьби.

У світовій практиці утворились певні види конкуренції і форми конкурентної боротьби. Розрізняють внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренцію. У рамках внутрішньогалузевої конкуренції визначається ринкова вартість, оперуючи якою підприємства прагнуть шляхом скорочення витрат виробництва знижувати ціни на продукцію і підвищувати й якість.

Щодо галузевої конкуренції, то в нашому економічному житті їй не було місця. При переході до ринку завдяки відособленню підприємств є реальна можливість розвитку цієї форми конкуренції. Але для цього необхідно створити ефективний механізм переливу коштів — а саме ринок цінних паперів. Купуючи і продаючи акції згідно з їх ринковим курсом, який прямо пропорційний прибутковості, підприємства вкладатимуть кошти в перспективні галузі і, навпаки, вилучатимуть їх із збиткових.

2. Недосконала правова база – основна причина економічної кризи в сучасних умовах.

На сьогоднішній день одні з головних причин негативного розвитку і становлення споживчого ринку в Україні є недосконала правова база. З переходом до ринкових відносин в Україні прийнято ряд законів, які б сприяли розвитку підприємницької діяльності. Зокрема у законі “про підприємництво” прийнятому в 1991р. із внесенням змі від 23 грудня 1997р. зазначається, що підприємництво – це самостійна ініціатива на власний розсуд діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

З визначення випливають певні необхідні правові вимоги до підприємницької діяльності. В першу чергу це діяльність з власної ініціативи і систематична. З власної ініціативи означає, що підприємець починає і проводить свою діяльність на свій розсуд без будь-яких застережень. Підприємницька діяльність повинна носити постійний характер. По-друге підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Це означає, що підприємець приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності, як позитивні так і негативні. По-третє метою підприємницької діяльності є одержання прибутку, тобто характерною ознакою підприємницької діяльності є її комерційний характер.

Для започаткування своєї власної справи чи для виходу з фінансових труднощів держава в праві надати кредит для використання його в необхідних цілях. Кредити надаються банками України. Визначення поняття “кредит” дає положення Національного Банку України, затверджене постановою правління Національного Банку України № 246 від 28.09.1995р. згідно з якими кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Банк може представити такі форми кредиту:

Комерційний – це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних вкладів і характеризує кредит як угоду між двома суб’єктами господарської діяльності. Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги щодо яких кредитодавцем надається відстрочка платежу.

Лізинговий – це відносини між двома юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об’єкт лізингу є різне нерухоме майно, а також рухоме майно.

Іпотечний – це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредиту під заставу нерухомого майна. Предметом при наданні іпотечного кредиту можуть бути житлові будинки, квартири, споруди, земляні ділянки…

Споживчий – кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг які повертаються у розстрочку, якщо інше не передбачається умовами кредитного договору.

Бланковий – надається комерційним банкам тільки в межах наявності власних коштів тільки під зобов’язання повернути кредит із застосуванням підвищеної податкової ставки надійним позичальникам які мають стабільне джерело погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Здається ніби держава хвилюється за розвиток підприємницької діяльності в Україні. Усе було б чудово якби не жорстокий механізм податкової системи.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємців” прийнятий 28.12.1994р.

Стаття 4. Ставки податку.

4.1 Базова ставка в оподаткуванні.

Прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на приватній власності окремого громадянина України, оподатковується за базовою ставкою 30%.

4.2.1 Прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальними цінностями(крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів) оподатковується за ставкою 45%.

4.2.2 Прибуток від проведення лотерей (крім державних) від казино, інших гральних домів (місць), ігрових автоматів з грошовими виграшами та іншого грального бізнесі (включаючи доходи від оренди та інших видів використання майна для його потреб) оподатковується за ставкою 60%, якщо інше не встановлено спеціальними законодавством про оподаткування доходів, одержуваних від грального бізнесу.

Крім оподаткування прибутку підприємців де, як ми бачимо з прикладів, процентні ставки досить високі введено ще і податок на додану вартість. В загальному він становить 25%, але є ряд підприємств які звільняються від ПДВ. Зокрема:

З операцій з продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів встановлених Кабінетом Міністрів Країни.

Продажу (передплати) і доставки періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, продажу книжок вітчизняного виробництва, продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників.

Надання послуг з реєстрації АЗС державними органами, уповноваженими здійснити таку реєстрацію згідно з законодавством.

Продажу медичних засобів ат виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг такого продажу аптечними установами.

І інші…

Чимало законів і нормативних актів прийнято для проведення приватизації – можна сказати одного з самих головних шляхів стабілізації споживчого ринку. Але ці закони часто приймаються із запізненням. Зокрема, закон про початок малої приватизації було затверджено на пів року пізніше часу проведення реальної малої приватизації.

Отже як бачимо в Україні не може гідним чином закріпити законодавчо такі принципи, економічного розвитку підприємств, які б давали виробникам продукції максимальний дохід і оптимальні умови функціонування. Саме ця умова є головною, коли ми хочемо щоб підприємці до державного бюджету регулярно сплачували кошти. Така ситуація реально сприяла б стабілізації економіки і споживчого ринку зокрема.

Тому необхідно усунути недоліки які існують у законодавчій базі України. Тоді, і тільки тоді можна говорити про хоч якесь покращення економічного життя нашої держави.

3. Економічна політика України на сучасному етапі

Перехід від директивної економіки до ринкових умов господарювання вимагає швидкої адаптації виробництва широких верств населення до жорсткої конкуренції на ринку товарів і послуг. Але в тім то й гострота проблеми, що адаптація людей до зміни ситуації на споживчому ринку проходить значно швидше, ніж реформується діяльність у сфері матеріального виробництва. Ось чому сьогодні так гостро постає питання дотриман-ня вимог стандартизації, сертифікації, метрології на всіх етапах виробництва та просуванні товару до споживача. Це особливо яскраво віддзеркалюється на територіальному рівні. І якщо глянути глибше, то в умовах переходу до багатоукладної економіки проблема якості все ж таки. більше регіональна, ніж галузева.