Ринки й економічна ефективність, Детальна інформація

Кожен з цих взаємозв’язків є об’єктом аналізу часткової рівноваги. Цей аналіз виявляє поведінку окремого ринку, домашнього господарства, фірми, вважаючи поведінку всіх інших ринків і решти економіки як задану. Аналіз загальної рівноваги, навпаки, виявляє, як (і наскільки успішно) одночасно взаємодіють усі домашні господарства, фірми та ринкове розв’язання проблем "що", "як" і "для кого".

Взаємодія всіх ринків у загальній рівновазі

Зауважте, наскільки цей перелік пунктів логічний: кожний наступний пункт випливає з попереднього. Проте, що виникає першим у реальному житті? Чи існує регулярний порядок, за яким визначають ціни на окремих ринках у понеділок, оцінюють вподобання і переваги споживачів у вівторок, обчислюють витрати фірм у середу та граничні продукти в четвер? Очевидно, що ні. Усі ці процеси відбуваються одночасно.

Але це ще не все. Ці різновиди діяльності не перебігають незалежно, кожна у своїй власній маленькій ніші. Усі вони, зокрема визначення попиту і пропозиції, витрат і переваг, продуктивності факторів виробництва та попиту, насправді є різними аспектами одного одночасного взаємозалежного процесу.

Отже, крива пропозиції для пшениці залежить від обчислення витрат, доцільних обсягів виробництва та визначення заробітної плати, ренти і процента. Справді, можна взяти будь-який із семи пунктів нашого переліку і показати стрілками його причинний зв’язок з кожним іншим пунктом.

Однак взаємозалежність не зводиться до наведених семи пунктів, є також зв’язки між різними продуктами. Наприклад, пропозиція пшениці й попит на неї, пропозиція і попит на землю під пшеницю залежать від попиту на кукурудзяний хліб і вівсяну крупу, від того, скільки людей захоче пожертвувати купівлею продуктів харчування заради інших продуктів, від попиту на землю для сільськогосподарських потреб та інших цілей.

Схема економічного кругообігу

Як невидиме павутиння, ринки факторів виробництва і продуктів пов’язані у систему, яку називають загальною рівновагою. Зовнішні петлі показують потреби і поставки всіх факторів виробництва і вироблених продуктів. Тут мається на увазі не окремий товар або фактор виробництва, а всі різноманітні продукти (кукурудза, медичні послуги, концерти, піцца та ін.), для виробництва яких потрібно багато факторів виробництва (земля, вантажівки, хірурги, студії тощо).

Кожне вироблене благо або фактор виробництва обмінюють на ринку, а рівновага попиту і пропозиції визначає ціну і кількість цього блага. Таке поєднання попиту і пропозиції стається мільйони разів щоденно на всі товари - від рахівниці до тістечок. З графіка 1 бачимо, що верхня петля схеми показує попит і пропозицію на вироблені продукти, а нижня - вирівнює їх з пропозицією та попитом на фактори виробництва. Зверніть увагу, що споживачі потребують створених продуктів і пропонують фактори виробництва. Справді, домашні господарства купують споживчі товари за доходи, зароблені ними завдяки факторам виробництва, які вони постачають. Так само фірми купують фактори виробництва і постачають виготовлені продукти, виплачують факторні доходи й отримують прибутки з виторгу від продажу продуктів.

Отже, є логічна основа для мільйонів визначень ринкових цін та обсягів випуску. Домашні господарства постачають фактори виробництва і потребують продуктів та взаємодіють з фірмами, що прагнуть машинізувати прибутки, перетворюють фактори, куплені у домашніх господарств, у продукти, які й продають домашнім господарствам. Логічна побудова системи загальної рівноваги завершена.

Графік 1. 3агальнорівноважне ціноутворення визначає для економіки в цілому “що”, “як” і “для кого”

Кругообіг економічного життя описує загальна економічна рівновага. Зауважте, як фірми, що керуються максимізацією прибутку, та домашні господарства, що максимізують корисність, взаємодіють на ринках продуктів А та факторів виробництва Е, щоб визначати ціни і кількості кожного обсягу продукту та фактора виробництва. Зауважте також, що потік грошей на графіку рухається у протилежному напрямі порівняно з фізичним потоком продуктів і факторів.

Характерні риси конкурентної загальної рівноваги

За допомогою аналізу часткової рівноваги досліджують поведінку індивідуальних конкурентних ринків факторів виробництва і продуктів. Застосовуючи аналіз загальної рівноваги розглянемо характерні риси сукупності конкурентних ринків. Така загальна рівновага містить у собі багато різновидів праці, машин і землі, що є факторами для виробництва десятків різновидів комп’ютерів, сотень моделей автомобілів, тисяч найменувань одягу і т. д.

Які характерні риси загальної економічної рівноваги? Чи ефективні властивості досконалої конкуренції на конкурентних ринках переносяться на всю сукупність ринків? Чи ціни відіграють важливу роль як показники обмеженості ресурсів для економіки в цілому? Чи рівність попиту і пропозиції справді веде до рівноваги і чи загальний результат є невизначеним? Ці питання досліджують за допомогою аналізу загальної рівноваги.

Простежимо наступне:

По-перше, опишемо припущення загальної економічної рівноваги;

По-друге, зобразимо у підсумковій формі властивості загальної рівноваги. Згодом окреслимо властивості загальної рівноваги детальніше. Нарешті, покажемо, чому загальна рівновага за умов досконалої конкуренції буде ефективною.

Основні принципи

Щоб спростити аналіз, розглянемо економіку, в якій усі ринки є досконало конкурентними і підпорядковані безжалісній конкуренції багатьох покупців і продавців. Фірми максимізують прибуток, тоді як споживачі вибирають їхні найбажаніші ринкові кошики товарів. Припустімо також, що природних монополій нема і кожний товар виробляють за умов сталого або спадного ефекту масштабу; в економіці відсутні забруднення навколишнього середовища, обмежувальне регулювання входу на ринок, або монополістичного типу трудові спілки, що спотворює конкурентне середовище. Нарешті, кожна ціна чи на фактори, чи на створені продукти змінюється досить гнучко, щоб урівноважити попит і пропозицію для всіх випадків. Така економіка, якби й існувала, була б економікою, якою невидима рука Адама Сміта могла б керувати без будь-якої перешкоди з боку недосконалої конкуренції.

Для такої економіки можемо описати поведінку і споживача, і виробника, а тоді показати, як вони пристосовуються, щоб досягти сукупної рівноваги. По-перше, споживачі будуть розподіляти свої доходи між різними товарами для того, щоб максимізувати своє задоволення. Вони вибирають товари так, що граничні корисності на грошову одиницю видатків однакові для останньої одиниці кожного товару.

Які умови для максимізації прибутку виробників? На ринках продуктів кожна фірма запроваджує свій обсяг виробництва таким чином, щоб граничні витрати виробництва дорівнювали ціні товару. Оскільки це характерне для кожного товару і для кожної фірми, то звідси випливає, що конкурентна ціна кожного товару відображає граничні витрати суспільства на цей товар.

Звівши докупи умови для досконалих конкурентних виробників і споживачів, бачимо, що для кожного споживача гранична корисність споживання для кожного товару дорівнює граничним витратам на цей товар. Згодом гранична корисність на останню грошову одиницю кожного товару урівноважується.

У загальній рівновазі граничні корисності всіх споживчих товарів на одну грошову одиницю дорівнюють одна одній і граничним суспільним витратам виробництва цих товарів.

Наприклад: є два індивіди-пани Сміт і Рікардо - і два різновиди товарів - зерно й одяг. У стані рівноваги для споживача пан Сміт купує зерно й одяг доти, доки ГК на один долар кожного товару є 1 (Сміт) утиль. Так само пан Рікардо розподіляє доход так, що він отримує 1 (Рікардо) утиль на один долар видатків. Виробники зерна й одягу запроваджують обсяги виробництва таким чином, що ціна дорівнює граничним витратам, тому однодоларовий набір зерна буде мати граничні витрати виробництва в один долар для кожного виробника, як і доларовий набір одягу. Якби суспільство стало виробляти на 1 дол. більше зерна, то це коштувало б йому однодоларового набору недостатніх праці, землі й капітальних ресурсів.

Зведемо ці умови разом і побачимо, що кожний додатковий долар споживання або Сміта, або Рікардо дасть 1 додатковий утиль задоволення, незалежно від того, чи ці додаткові видатки зроблені на одяг чи продовольство. Так само кожна додаткова одиниця видатків матиме граничні, або додаткові, витрати суспільства на 1 додатковий долар ресурсів, і це відбувається, незважаючи на те, що додатковий долар витрачав Сміт або Рікардо на продовольство чи одяг. Отже, загальна рівновага ринків визначає ціни й обсяги виробництва так, що гранична корисність кожного товару для споживачів дорівнює граничним витратам кожного товару для суспільства.

Детальний аналіз загальної рівноваги

Перш ніж досліджувати, чому досконало конкурентні ринки ведуть до ефективного розподілу ресурсів, повторимо умови конкурентної загальної рівноваги. Вони складаються з двох груп:

Перша стосується споживачів і відповідає верхній петлі графіка 1;

Друга торкається виробництва і відповідає нижній петлі.