Аналіз результатів інвентаризації виробничих запасів, Детальна інформація

На ВАТ "КФТП” велика увага приділяється аналізу виконання плану за строками поставки матеріалів (ритмічності). Для оцінки ритмічності поставок використовують такі показники: середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт нерівномірності, коефіцієнт варіації. Аналіз нерівномірності поставок рекомендується здійснювати за допомогою математичної статистики.

Порушення строків поставки призводить до не виконання плану виробництва і реалізації продукції.

Зменшення об'єму виробництва продукції у зв'язку з недопоставкою матеріалів визначається шляхом ділення кількості недопоставок матеріалів певного виду (різниця між фактичною та плановою потребою) на норми їх витрачання на одиницю продукції.

Потребу в матеріальних ресурсах на створення запасів на кінець періоду використовують на підприємстві в трьох оцінках: натуральних одиницях виміру, що необхідно для встановлення потреби в складських приміщеннях; по вартості для виявлення потреби в оборотних засобах; в днях забезпеченості — для цілей планування і організації контролю.

Забезпеченість підприємства запасами в днях розраховується за формулою (дод.П) [18.С. 248]:

Ді=МРі/РДі, (3.1)

де : Ді — запас і-го виду матеріалів у днях;

МРі — запаси і-го матеріалу в натуральних одиницях виміру;

РДі — середні витрати.

У свою чергу середні витрати кожного виду матеріальних ресурсів розраховують діленням сумарного їх витрачання на потреби виробництва за період, що аналізується на кінець календарних днів у періоді.

У процесі аналізу перевіряють також якість одержаних матеріалів від постачальників, тобто, перевіряють відповідність їх стандартам, технічним умовам і умовам договору. Як правило, на ВАТ "КФТП" немає випадків їх порушення, тому його керівництву не доводиться пред'являти претензії постачальникам. До останнього часу особлива увага, на підприємстві, приділялась перевірці виконання поставок матеріалів виділених підприємству за держзамовленнями та кооперативними поставками.

При порушенні асортименту підприємство виконує доопрацювання матеріалу, який надійшов або робить йому заміну. Для визначення суми затрат при заміні одного матеріалу іншим більш дорогим, потрібно помножити кількість замінюючого матеріалу на різницю в цінах взаємозамінних матеріалів.

Для визначення втрат у зв'язку з порушенням графіку поставок, потрібно кількість людино-годин простою, у зв'язку з відсутністю матеріалів помножити на планову середньогодинну виробітку продукції.

Узагальнюючи результати аналізу постачання необхідно мати на увазі, що втрати при недопоставці сировини та через відсутність сировини в якійсь мірі дублюють одна одну.

Якби підприємство виробляло один вид продукції, ці величини приблизно співпадали б. Оскільки підприємство займається кількома видами діяльності, то при відсутності одного виду сировини і наявності іншого, воно може використовувати виробничі потужності для здійснення іншого виду діяльності.

Аналіз використання виробничих запасів (матеріалів, палива, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів)

Необхідність системного виявлення та мобілізації резервів зниження матеріальних затрат і матеріаломісткості продукції передбачає використання в аналізі системи показників, які всебічно характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів, дозволяють планувати, аналізувати результати роботи підприємств, об'єднань та галузей промисловості в області зниження матеріаломісткості продукції. Це визначення, в загальному вигляді, характерне для будь-якого рівня управління.

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів на практиці аналітичної роботи і в економічній літературі здійснюється за допомогою різних показників та їх систем. Найбільшого розповсюдження набули показники, в розрахунку яких використовується сума матеріальних витрат, а не матеріальних запасів. Це зумовлене тим, що у широкому розумінні, вартість використаних витрачених матеріальних запасів виражається матеріальними витратами, рівень їх витрачання у виробництві — показниками, обчисленими виходячи з суми матеріальних витрат.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів рекомендується застосовувати систему узагальнюючих і часткових показників. До узагальнюючих відносяться: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат.

Матеріаловіддача — це відношення вартості випущеної продукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто, скільки випущено продукції з кожної гривні застосованих матеріальних ресурсів (сировини, палива, енергії і т.ін.). Матеріалоємкість (4.1) показує, скільки матеріальних витрат припадає фактично на виробництво одиниці продукції, (формула 4.1) [18.С. 249]:

Мт =Е(МВ)/ВП, (4.1)

де МВ —сума матеріальних витрат;

ВП— вартість випущеної продукції.

Згідно даних (дод. Р) матеріаломісткість продукції за 9 місяців 2001 року становить 0,71 грн, а за відповідний період 2002 року вона склала 0,64 грн. Тобто, матеріаломісткість продукції у 2001 році зменшилась на 0,07грн. Це безпосередньо пов'язано із зменшенням матеріальних витрат. Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і темпів витрат розраховується як співвідношення індексу валової продукції до індексу матеріальних витрат. Цей показник характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває фактори її росту.

Питома вага матеріальних затрат у собівартості — це співвідношення суми матеріальних витрат до повної собівартості.

Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції (формула 4.2)[18.С.249]:

Кмз=МВф/СБвп , (4.2)

де СБвп — повна собівартість випущеної продукції.

При цьому, питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції за 9 місяців 2001 року становить 0,54 грн., а питома вага матеріальних затрат за 9 місяців 2002 року — 0,77 грн. Тобто, відбулося збільшення питомої ваги матеріальних затрат у собівартості продукції на 0,23 грн. за 9 місяців 2002 року, ніж за аналогічний період 2001 року (дод.Р).

Це пов'язано з впровадженням нових технологій.