Питання економічної теорії в працях М. І. Тугана-Барановського, Детальна інформація

Навіть незважаючи на те, що свій перший ступінь Туган-Барановський одержав з математики й фізики, основні його праці свідчать, що він не став “тим, хто гризе цифри”, тим, чим математично натреновані економісти стають нині. Не займався він також езотеричною “грою розуму”, як нещодавно припустив Коландер. Але водночас М. Туган-Барановський не був і типовим вченим-економістом, для якого весь світ обмежувався лекційним залом. Хоча в тому, що царські чиновники не без успіху віддаляли його від університетського середовища через його “політичну неблагонадійність”.

На відміну від більшості сучасних американських учених-економістів М. Туган-Барановський цікавився питаннями економічної політики. У цьому зв”язку варто зазначити, що лондонський Economist 1987 року писав, що лише один з двадцяти теоретиків-економістів вияваляє професійний інтерес до важливих питань економічної політики.

М. Туган-Барановський мав уявлення про сформульовану Джоном Невіллом Кейнсом відмінність між позитивною економікою, нормативною економікою та політичною економією. За Дж. Кейнсом, “політична економія це ... наука, а не мистецтво або етичне дослідження”. Вона описана як стійкий нейтралітет між конкуруючими суспільними науками.

Для М. Тугана-Барановського поділ між звільненою від проблем цінності позитивною економікою та обтяженою цією проблемою політичною економією не був так яскраво окреслений.

Незважаючи на те, що М. Туган-Барановський у молоді роки багато часу витратив на студіювання Маркса, критично переосмислюючи його, і навіть на те, що якийсь час сам був марксистом, він зрештою відкинув марксизм як соціальну доктрину.

Методологія М. Тугана-Барановського значно відрізнялася від сучасного моделювання, вишукано прикрашеного маскарадною езотеричною математикою. Він досліджував проблеми з чотирьох точок зору: ретельно спостерігав і старанно узагальнював соціальні явища, що видно з його роботи 1894 року “Промышленные кризисы в Англии...” або книги 1898 року “Русская фабрика...”. Завдяки цьому він зміг уловити “дух часу” при дослідженні і, таким чином, упорядкувати і розташувати свої дані у відповідній інституційній оправі. Як математик М. Туган-Барановський вмів оперувати цифрами. Крім того, його аналітична структура була побудована в конкретному юридично-інституційному середовищі. Таким чином, він звернув увагу на те, що Йозеф Шумпетер пізніше називав економічною соціологією.

Висновки

В цьому рефераті ми розглянули економічні концепції такого визначного дослідника, який зробив помітний внесок в розвиток економічної думки. Його ім’я намагались викреслити і історії на його батьківщині, але в світі він здобув заслужене визнання. М. Туган-Барановський мав непересічне значення для розвитку світової економічної думки, його теорії за радянських часів з політичних і ідеологічних мотивів подавались у викривленому вигляді, а ім’я намагались витерти з пам’яті.

Соціалізм М. Тугана-Барановського не має нічого спільного з ленінсько-сталінським, однак в ньому є багато спільних рис з “соціальним ринковим господарством” сучасних неолібералів.

Реформізм М. Тугана-Барановського проявлявся не лише в запереченні революційного і пролетарського насильства як засобу як засобу досягнення соціалізму, а в і його відношенні до соціалістичних перспектив Росії. Він стверджував, що “до соціалізму сучасна Росія безумовно не дозріла”.

Свої ідеї М. Туган-Барановський намагався втілити в життя разом з своїми однодумцями – соціалістами М. Грушевським, В. Винниченком та іншими – вже в Українській державі, однак агресія більшовицької Росії перекрестила їх плани.



Список використаної літератури:

Хрестоматія “Українська економічна думка” С. М. Алупко К.: “Знання”, 1998 р.

М. И. Туган-Барановский “Социальные основы коопераций” Москва: “Экономика”, 1898 р.

Лортикян Е. “Українські вчені-економісти на рубежі XIX - XX” (З історії економічної думки) Економіка України К.: 1997, №2 .

“Преса України”: Економіка України, 1999, - №5.

Біла С. “Проблеми структурної політики держави в економічній літературі України та Росії в першій третині ХХ ст.” К.: Економіка України, 1999 р.

Павловський М. “Про історію розвитку економічних вчень” 2-ге вид. К.: Шлях України, 1997 р.

Балабнінс Н. “Значення Тугана-Барановського сьогодні”: Вісник НАН України К.: 1995 р.

Злупко С. “М. Туган-Барановський: наукові новаторства”: Уні-Версум, 1995 р. Січ-Лют.

Коропець кий І. С. “Українські економісти XIX ст. та західна наука” К.: “Либідь”, 1993 р.

Ковальчук В. М., Сарай М. І. Економічна думка в історичному аспекті. Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ-“Астон”, 1999.