Інформаційне забезпечення маркетингу на підприємстві (на прикладі ВАТ “Чернігівавтодеталь”), Детальна інформація

Приведені дані свідчать про великі потенційні можливості CALS-технології, тому в різноманітних країнах світу її впровадженню приділяється велика увага. У Європі на урядовому рівні ведеться робота з CALS (політичні рішення, а також організація CALS-відомств) у Німеччині, Франції, Італії, Норвегії, Швеції, Нідерланд, Великобританії. У цих країнах інтерес до CALS виявляється як у військовій, так і в цивільній сферах. У Данії, Фінляндії й Іспанії ця робота знаходиться в стадії зародження. Огляд стану

CALS-програм в інших країнах показує, що на урядовому рівні роботи з CALS ведуться в США, Австралії, Канаді, Японії, Південній Кореї і Тайвані. Виявляють цікавість до CALS-технологій Китай, Ізраїль, Малайзія, ПАР. Сінгапур, Таїланд.

Водночас в Україні CASE- і CALS-інформаційні технології ще не знайшли належного застосування. Ця обставина є однією із серйозних причин недостатнього рівня інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників. І не випадково експерти Всесвітнього банку реконструкції і розвитку, оцінюючи стан даного питання в Україні цілком обосновано зробили такий висновок: існуюча національна інфраструктура сфери інформатизації не в змозі реалізувати належний рівень інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників і потенційних закордонних інвесторів; ринкова інфраструктура , що складається, поки тільки в малому ступені сприяє вирішенню найбільш насущних для виробників задач - скороченню часу обороту засобів, зниженню витрат, розширенню ємності ринку. Такий стан з упровадженням CASE- і CALS-інформаційних технологій веде до подальшого відставання інформаційно-маркетингового забезпечення від світового рівня і, як слідство, до подальшої втрати тих сегментів світового ринку, де українська продукція є конкурентноздатною.

Стан справ погіршується і тією обставиною, що Україна з ряду причин істотно відстає в такому важливому виді інформаційної технології, як електронна комерція, що у даний час стрімко витискає інші, традиційні форми комерції. Так, по оцінках дослідницьких організацій США (Forrester Research, International Data Corporation і інших), обсяги міжкорпоративної торгівлі через Інтернет у 1997 р. складають $8 млрд. що відповідає більш ніж дворазовому зросту за рік. Причому ці дані відбивають тільки цілком «сітьові продажі», коли вибір товару, оформлення замовлення й оплата здійснювалися через Інтернет. Варто підкреслити, що ці результати істотно перевищують прогнози. Зокрема, консалтингова компанія Дэвида Скирмэ в 1995 р. прогнозувала, що обсяг продажів через Інтернет у 1996 р. складе усього $500 млн, у 2000 р. - порядку $6 млрд. В даний час передбачається, що в 2000 році тільки в США обсяг продажів через Інтернет складе $50 млрд.

Розвитку електронної комерції як перспективного виду інформаційної технології бізнесу приділяється пильна увага на урядовому рівні в країнах Великої сімки і багатьох інших країнах, а також на міждержавному рівні. Зокрема, 7-9 жовтня 1998 р. в Оттаві (Канада) проходила міжнародна конференція “Світ без кордонів: реалізація потенціалу глобальної електронної комерції”. У ній взяли участь міністри з 29 країн, що входять у OECD (Organization for Economic Cooperation and Development - Організація економічного співробітництва і розвитку) і спостерігачі з 12 інших країн. Україна не входить у дану організацію, тому в конференції не брала участь. Міністри обговорювали проблеми і перспективи електронної комерції по чотирьох напрямках: 1) формування довіри виробників і споживачів; 2) розробка правил електронної комерції; 3) розвиток інформаційної інфраструктури електронної комерції; 4) максимізація вигоди електронної комерції. На конференції прийнятий глобальний план дій для електронної комерції, підготовлений діловими колами, із рекомендаціями для урядів. План поданий п'ятьма міжнародними організаціями: BIAC (Business and Industry Advisory Committee to the OECD), GIIC (Global Information Infrastructure Commission), ICC (International Chamber of Commerce), INTUG (International Telccomunication Users Group), WITSA CWorid Information Technology and Services Alliance) на основі пропозицій 145 національних організацій різних країн і узгоджений із 48 міжнародними і національними організаціями. Він визначає основні напрямки і шляхи подолання деяких принципових складностей і рішення ряду принципових проблем розвитку електронної комерції. Серед них необхідно виділити такі: захист інформації, інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав; розробка і реалізація єдиного кодексу електронної комерції; сумісність державної політики електронної комерції, правової бази і технічних стандартів різних країн; сумісність і захищеність електронних систем оплати; оподатковування і митні тарифи. У числі головних висновків конференції відзначається таке: 1) електронна комерція буде приносити великі соціальні й економічні вигоди; 2) прогнозується, що з 2000 року практично весь світовий ринок буде використовувати електронну комерцію. [17]

Деякі проблеми і шляхи переходу України

до інформаційного суспільства.

Проведений вище аналіз показує, що розвинені країни і більшість країн, що розвиваються, високими темпами впроваджують нові інформаційні технології і системи в різноманітні сфери життя і діяльності суспільства. Зокрема, світовий ринок орієнтується на широке впровадження електронної комерції. І цілком природно, що найважливішою умовою її впровадження в кожній окремій країні є необхідний рівень розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури і загальнодоступність універсальних послуг.

Тим часом Україна істотно відстає за рівнем інформатизації від розвинених країн. Кількісно цей рівень можна проілюструвати даними про доступ до мережі Інтернет. Так, в Україні мають доступ до Інтернет 24 із кожних 10 000 жителів, у країнах Балтії - більш 70, у країнах Східної Європи - не менше 1 20, у Німеччині - 600, у США - більш 1500. Тому без освоєння відповідних інформаційних технологій і розвитку інформаційної інфраструктури повноправна інтеграція України у світове економічне співтовариство стає проблематичною. Для усунення такого положення необхідно вирішити ряд організаційних, правових, науково-технічних і інших питань, що мають стратегічну значимість для розвитку ринкової економіки, збереження незалежності і забезпечення національної безпеки. Науково-технічні питання охоплюють широке коло задач, серед яких визначальними є слабоструктуровані задачі системного аналізу, багатоцільової оптимізації, факторної оцінки і мінімізації ризику. Відмітна риса даних задач - неповнота, непевність, нечеткость, суперечливість вихідної інформації.

У умовах гострого протиріччя між потребами розвитку інформатизації і можливостями виділення відповідних засобів на інформатизацію, що характерно в даний час для України, повинен стати «острівний» принцип, відповідно до якого визначаються ключові сфери-острови розвитку інформатизації. До них, у першу чергу, необхідно віднести сферу утворення й сферу інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників.

3.2. ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ ДАНИХ МАРКЕТИНГУ (АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА)

Для автоматизації діяльності відділу маркетингу пропонується інтегральна iнформацiйна система iнформацiйне забезпечення маркетингу в ВАТ "Чернiгiвавтодеталь" "MARKET".

1.1. Призначення системи "MARKET" полягає в створеннi, накопиченнi, обробцi та збереженні iнформацiї, пов'язаної з роботою маркетингової служби заводу.

Мета системи "MARKET" полягає в тому, шоб забезпечити виконання службових обов'язкiв виконавцiв служби маркетингу з питань маркетингового дослiдження, ведення договiрноі документацiі, облiку, аналiзу, прогнозування, планування та регулювання маркетингової дiяльностi заводу.

Доцiльнiсть автоматизацiі функцiй маркетингу на пiдпријмствi пов'язана зi складнiстю та рiзноманітнiстю задач, що вирiшуються, необхiднiстю отримання узагальнюючих характеристик по всьому колу показникiв, можливiстю застосування засобiв моделювання економiчних процесiв, обробки i врахування експертних оцiнок ринкових ситуацiй для прогнозування i планування маркетингової дiяльностi, оперативного одержання звiтної та аналiтичної информацiї, графiчного вiдображення отриманих результатiв, розрахункiв.

Iнтеграцiя системи побудована на функцiонуваннi рiзнородної iнформацiї: довiдкової, поточної, експертної, баз данних, банкiв знань, баз алгоритмiв, обробленої iнформацiї.

1.2. Вихiдна iнформацiя системи складає: звiти з усiх напрямкiв дiяльностi служби маркетингу (договiрна робота, виконання договорiв поставки продукцiї, прогнозування та планування маркетингової дiяльностi на заводi, аналiз та оцiнка ситуацiї на ринку товарiв, поточнi звiти) i призначена для поточного регулювання та стратегiчного керування процесами маркетингу.

1.3. Термiни рiшення задач системи встановлюються в залежностi вiд конкретних умов накопичення iнформацiї i потреб ії обробки.

1.4. Основу БД для рiшення задач системи складають блоки iнформацiі стосовно функцiй вiддiлу маркетингу по пiдсистемам:

1. Робота зi споживачем.

2. Просування товару.

3. Дослiдницька функцiя.

4. Органiзацiя сервiсу.

5. Аналiз зовнiшнього середовища.

6. Органiзацiя внутрiшнього середовища.

7. Прогнозно-стратегiчна функцiя.

8. Органiзацiйно-координацiйна функцiя.

1.5.Iнформацiйнi бази всiх пiдсистем вiддiлу iнтегрованi на рiвнi вiддiлу i використовуються для виконання всiх функцiй в вiдповiдностi з потребами.

Зокрема пiдсистема "Аналiз зовнiшнього середовища" складає iнформацiю, засновану на маркетинговому дослiдженнi, яке в умовах комп'ютерноі технологiі ведеться постiйно. У перелiк завдань маркетингового дослiдження входять:

збiр, опрацювання i зведення кон'юнктурної iнформацiї;