Оцінка конкурентоспроможності ПП фірма „КВІЛТ”, Детальна інформація

націленість на комплексне управління конкурентоспроможністю підприємства;

стратегія управлінського мислення; вміння формулювати оптимальні цілі і добиватися їх досягнення;

гнучкість реакції управління на зовнішні загрози; інноваційний характер управлінської діяльності;

втілення маркетингу в принципах і функціях управління та ін.

Фактори маркетингу, що обумовлюють напрями конкурентних переваг:

переваги у своєчасному і якісному задоволенні потреб і вимог споживачів;

створення комунікаційної системи, адекватної завданням підвищення конкурентоспроможності підприємства;

створення ефективної системи розподілу і збуту продукції;

цільове використання можливостей маркетингу для формування конкурентних переваг на вирішальних напрямах діяльності підприємства;

створення системи ефективного стимулюючого впливу на інтереси споживачів і посередників;

Напрями створення конкурентних переваг в галузі дослідження і розробки проявляються у:

створенні високоефективної системи формування нових видів продукції;

націленості досліджень і розробок на створення продукції ринкової новизни;

випередженні конкурентів за часом виходу на ринок з новими видами продукції;

формуванні команди розробників, об’єднаних єдністю інтересі і цілей.

Напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства у сфері виробництва знаходять відображення у налагодженні високоякісної матеріально-технічної бази; гнучкості виробничої системи, яка забезпечує необхідну зміну об’єктів виробництва; відповідності виробничих можливостей стратегічним завданням і поточним потребам підприємства.

До напрямів управління конкурентоспроможністю підприємства, які пов’язані із споживачами, належать: знання вимог споживачів, переваг і можливості впливу на них; обґрунтованому сегментуванні ринку за особливостями попиту; формуванні системи ділових контактів із споживачами, що дозволяє максимально враховувати їх побажання і вимоги.

До напрямів управління конкурентоспроможності підприємства, які пов’язані із конкурентами, відносять: створення системи моніторингу конкурентів, їх політики і напрямів діяльності; постійне корегування конкурентних переваг підприємства у зв’язку із змінами стратегії конкурентів; систематичне проведення прогнозів відносно змін рівня конкурентоспроможності конкурентів; розробка концепції посилення конкурентних переваг підприємства.

Для знаходження і оцінювання факторів конкурентної переваги підприємства можна запропонувати такий алгоритми:

проведення сегментації ринку по даній груп потреб;

визначення і аналіз факторів і рівня конкурентоспроможності продукції підприємства і конкуруючих підприємств;

визначення і аналіз факторів і рівня конкурентних переваг підприємства і конкуруючих підприємств за конкретними регіонами і країнами на поточний момент;

прогнозування факторів конкурентоспроможності продукції підприємства і конкурентів за вибраними ринками і строками;

прогнозування стратегічних факторів конкурентної переваги підприємства за тими ж ринками і строками;

проведення попередньої оцінки ресурсних можливостей підприємства для реалізації стратегічних конкурентних переваг підприємства, деякі з них можуть бути стабільні, інші – нові, що вимагають значних інвестицій.

Оцінювання рівня конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємства

Визначення характеристик конкурентних переваг підприємства над іншими виробниками є складною проблемою. Ці характеристики можуть бути різноманітними й стосуватися товару, форм виробництва або продажу, які є специфічними для підприємства чи товару. Зазначена перевага є, таким чином, відносною порівняно з пріоритетним конкурентом, який займає найкращу позицію на ринку або в конкретному сегменті. Відносна перевага конкурента може бути внутрішньою та зовнішньою.

Зовнішня конкурентна перевага – це перевага у властивостях товару, яка створює „цінність для покупця” внаслідок повнішого задоволення його потреби. Ця перевага збільшує „ринкову силу” організації, тому вона може змусити ринок підняти ціну продажу вище, ніж пріоритетний конкурент, який не володіє такою перевагою (іноді її називають перевагою в ціні товару). Оцінкою такої сили можна вважати еластичність попиту за ціною.

Внутрішня конкурентна перевага – це перевага підприємства у витратах виробництва, яка створює „цінність для виробника” внаслідок вищої його продуктивності. Внутрішня перевага забезпечує підприємству більшу стійкість до зниження ціни продажу, яка нав’язана ринком або конкурентами, та вищу рентабельність.

Для оцінки „ ринкової сили” використовують дані, які отримані при дослідженні іміджу марки (цінність, що сприймається ринком, і еластичність за ціною). Аналіз „продуктивності” ґрунтується на „ кривій досвіду” інформації про конкурентів.