Сидір Твердохліб

Я мав своє щастя!. . Ідиллю осяйну…

Де ділось? Умерло!. . Нім сон той проснився,

Розкрилися очі…

Таку саму тайну

І ти маєш, брате!. .

ІКАРІВ ПЛАЧ

NOCTURNO

Артистові-мадяреві

Юліанові Панкевичеві

На сонні ниви, на левади

Місяць сріблисті ллє каскади,

Сипле брильянтів срібні рої

На польні рожі і пової.

На ясні ниви, на левади

Леготом ельфів мчать громади,

Ловлять розсипані брильянти,

Сльози тремтючі, адаманти.

Ловлять розсипані брильянти

Сльози тремтючі, адаманти,

Линуть зі скарбами на гори

У зачаровані комори.

У зачаровані комори

Ельфи крізь сонні мчать простори,

Носять ті сльози, що упали

В днину на світі й сріблом стали...

Погаснуть зорі - на розсвіттю

Вийде людина у лахміттю,

Перехреститься, ме орати,

Скибу сльозами поливати.

За жемчугом зі економ днини