Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

це тиф

зброярні

та авіаційні бомби

що падають

на голови остарбайтерів

двадцятий вік

потоптав його душу

мов траву-мураву

табун диких коней

він

вкривається

тінню від лампи

йому зостались

суха

дерев'яна постіль

і крихти землі

замість сліз

в ледь теплих очах

його думи

щовечора

летять

на холодну зорю

щоб поплакати.

III.

вона померла

чужим людям

залишила хату

онуку

(останньому)

почорніле срібло