Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

за її труною

а стоятиму

на подвір'ї церкви

як тоді

у Великодню неділю

коли п'ятирічним

розірвав на її шиї

дороге намисто

вона померла

оплакана дощами

між чужими людьми

її поховають

у фамільному склепі

серед своїх -

доньки

сина

старшого внука

чоловіка

усіх їх

вона

схоронила

пережила

переплакала

я стою

на підніжці потяга

знаючи:

вона померла

бо хотіла

звільнити від болю світ.

* * *