Облік нарахування заробітної плати різних категорій робітників на підприємствах різних форм власності
Облік нарахування заробітної плати різних категорій робітників на підприємствах різних форм власності
Тип документу: Реферат
Сторінок: 14
Предмет: Облік та аудит
Автор: Олексій
Розмір: 53.3
Скачувань: 1658
Заробітну плату за звітний період при встановленні КТУ на премії і доплати зазначають сумою тарифної заробітної плати за фактично відпрацьований час з урахуванням виконання плану залежно від особистого трудового внеску кожного члена бригади за КТУ, базова величина якого дорівнює 1.
Коефіцієнт трудової участі – це відносний показник за допомогою якого відображають внесок кожного члена бригади у спільне виконання завдання. Він встановлюється бригадиром. За базу КТУ приймають 1. При його встановленні враховують понижуючий і підвищуючий фактор.
Понижуючий фактор – це запізнення на роботу, прогули, допущення браку з вини робітника, порушення правил техніки безпеки, охорони праці.
Підвищуючий фактор – це перевиконання індивідуальних норм, за суміщення професій.
Відрядна форма оплати праці використовується для нарахування зарплати основної праці. Суть у тому, що плата робітників залежить від кількості виготовленої продукції і від рівня кваліфікації. Вона має такі системи:
Пряма відрядна .
Відрядно-преміальна.
Відрядно-прогресивна.
Акордна.
Непряма відрядна.
При прямій відрядній системі зарплата нараховується шляхом перемноження кількості фактично виготовленої продукції на розцінку.
,
де Qф – кількість фактично виготовленої продукції, Р – розцінка.
Розцінка – це оплата праці за одиницю виготовленої продукції. Її визначають через норму часу або через норму виробітку.
Норма часу – це час необхідний для виготовлення одиниці продукції.
Норма виробітку – це кількість виготовленої продукції за одиницю робочого часу.
P = Тс(ГРН)*Нч(ХВ)/60,
де Тс – тарифна ставка, Нч – норма часу.
P = Тс(ГРН)*Нч(ГОД)
P = Тс(ГРН)/Нв(ГОД),
де Нв – норма виробітку.
P = Тс*8/ Нв(ЗМІНИ)
де Pбр – розцінка бригади , Нчбр – норма часу бригади.
,
де Нвбр – норма виробітку бригади.
При відрядно-преміальній системі зарплату нараховують шляхом перемноження кількості фактично виготовленої продукції на розцінку і додається премія.
,
де П – премія.
Коефіцієнт трудової участі – це відносний показник за допомогою якого відображають внесок кожного члена бригади у спільне виконання завдання. Він встановлюється бригадиром. За базу КТУ приймають 1. При його встановленні враховують понижуючий і підвищуючий фактор.
Понижуючий фактор – це запізнення на роботу, прогули, допущення браку з вини робітника, порушення правил техніки безпеки, охорони праці.
Підвищуючий фактор – це перевиконання індивідуальних норм, за суміщення професій.
Відрядна форма оплати праці використовується для нарахування зарплати основної праці. Суть у тому, що плата робітників залежить від кількості виготовленої продукції і від рівня кваліфікації. Вона має такі системи:
Пряма відрядна .
Відрядно-преміальна.
Відрядно-прогресивна.
Акордна.
Непряма відрядна.
При прямій відрядній системі зарплата нараховується шляхом перемноження кількості фактично виготовленої продукції на розцінку.
,
де Qф – кількість фактично виготовленої продукції, Р – розцінка.
Розцінка – це оплата праці за одиницю виготовленої продукції. Її визначають через норму часу або через норму виробітку.
Норма часу – це час необхідний для виготовлення одиниці продукції.
Норма виробітку – це кількість виготовленої продукції за одиницю робочого часу.
P = Тс(ГРН)*Нч(ХВ)/60,
де Тс – тарифна ставка, Нч – норма часу.
P = Тс(ГРН)*Нч(ГОД)
P = Тс(ГРН)/Нв(ГОД),
де Нв – норма виробітку.
P = Тс*8/ Нв(ЗМІНИ)
де Pбр – розцінка бригади , Нчбр – норма часу бригади.
,
де Нвбр – норма виробітку бригади.
При відрядно-преміальній системі зарплату нараховують шляхом перемноження кількості фактично виготовленої продукції на розцінку і додається премія.
,
де П – премія.