Російська поезія

цілує йому жилаву руку,

просить —

щоб обов'язково була зірка! —

присягається —

що не витримає цю темну муку!

А потім

ходить стурбований

та спокійний зовні.

Комусь говорить:

«Тепер тобі нічого?

Не страшно?

Так?!» ;

Послухайте!

Якщо зірки

засвічують —

Отже — це кому-небудь потрібно?

Отже — це необхідно,

Щоб кожний вечір

над покрівлями

спалахувала хоч одна зірка?!

(Перекл. з рос. О. Нікаленко)

А ВЫ МОГЛИ БЫ?

Я сразу смазал карту будня,

плеснувши краску из стакана:

я показал на блюде студня

косые скулы океана.

На чешуе жестяной рыбы

прочел я зовы новых губ.

А вы

ноктюрн сыграть