Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки (07.03.2002), Детальна інформація

рівень зареєстрованого безробіття працездатного населення працездатного віку знизився з 4,22 відсотка на початок року до 3,68 відсотка на кінець 2000 року.

Водночас поширилися нерегламентовані відносини у сфері зайнятості, в тому числі за рахунок активізації нелегальної трудової міграції.

Державне регулювання ринку праці в зазначений період було в основному спрямоване на реалізацію заходів, пов'язаних з проведенням активної політики зайнятості (працевлаштування, навчання новим професіям), та надання матеріальної допомоги безробітним, зареєстрованим у державній службі зайнятості.

Чисельність незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості, яке було охоплено заходами, пов'язаними з проведенням активної політики зайнятості (2,7 млн. чоловік), зросла протягом 1997-2000 років майже вдвічі. За цей період працевлаштовано 1,8 млн. громадян. Чисельність осіб, які проходили професійну підготовку, становила 422,3 тис. чоловік. Активізовано роботу з розширення обсягів громадських та сезонних робіт, в яких взяли участь 550,5 тис. чоловік.

З метою розвитку виробництва, активізації зайнятості населення, збільшення кількості нових робочих місць створювалися спеціальні (вільні) економічні зони. Напрацьовувалася законодавча база з питань розвитку підприємництва, підтримки регіонів з критичною ситуацією на ринку праці, соціального захисту зареєстрованих безробітних.

Найгострішими залишаються проблеми забезпечення:

ефективного використання робочої сили;

професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропонування робочої сили;

посилення мотивації до праці;

зниження рівня безробіття;

збільшення кількості введених робочих місць;

зайнятості населення в регіонах з критичною ситуацією на ринку праці, насамперед в монофункціональних містах і шахтарських регіонах;

зайнятості військовослужбовців, вивільнених внаслідок скорочення їх чисельності;

працевлаштування соціально вразливих верств населення (інвалідів, молоді, особливо випускників навчальних закладів);

зайнятості сільського населення в умовах реорганізації агропромислового комплексу;

регламентованих відносин у сфері зайнятості;

соціального захисту зареєстрованих безробітних, зокрема фінансового забезпечення;

посилення відповідальності та підвищення ролі органів виконавчої влади всіх рівнів у реалізації державної політики зайнятості.

Врегулювання зазначених питань є необхідною передумовою позитивних зрушень на ринку праці в 2001-2004 роках.

III. Основні напрями державної політики зайнятості

на період до 2005 року

Розширення сфери прикладання праці, формування сприятливого підприємницького середовища, підвищення соціальної захищеності громадян є стратегічними цілями державної політики. Забезпечення зайнятості залежатиме від зростання обсягів виробництва та інвестицій, спрямованих на створення нових робочих місць, тому важливим напрямом державної політики у сфері зайнятості стає забезпечення взаємозв'язку заходів економічного розвитку, бюджетної та податкової політики.

Очікується зростання реального валового внутрішнього продукту (на рівні 106-108 відсотків), обсягів виробництва продукції промисловості (на рівні 107-114 відсотків) і сільського господарства на 103-104 відсотки щороку.

В усіх регіонах України прогнозується збільшення обсягів капітальних вкладень. У 2001-2004 роках інвестиції в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становитимуть 140-150 млрд. гривень. Прогнозується збільшення прямих іноземних інвестицій в 1,5-1,7 раза. Понад 50 відсотків інвестицій передбачається вкласти в технічне переобладнання та реконструкцію діючих підприємств. Однією з обов'язкових умов вкладення інвестицій є створення нових робочих місць.

Позитивними факторами впливу на ринок праці є реструктуризація, реорганізація, приватизація промислових підприємств, подальше реформування аграрного сектору економіки.

Негативні фактори - це передусім недостатня кваліфікація і низький рівень професійної мобільності вивільнюваних працівників, що ускладнить процес їх подальшого працевлаштування.

Економічний розвиток супроводжуватиметься змінами у структурі зайнятості, підвищенням вимог до якості робочої сили, стимулюватиме вивільнення надлишкової чисельності зайнятого населення, а також створюватиме передумови для посилення його соціального захисту від безробіття.

Для ринку праці в цей період будуть характерні такі тенденції:

стабілізація обсягів трудових ресурсів на рівні 30 млн. чоловік (зростання чисельності населення працездатного віку нівелюватиметься зменшенням чисельності працюючих пенсіонерів внаслідок скорочення їх природної бази);

поступове збільшення чисельності населення, зайнятого економічною діяльністю (з 20,40 млн. осіб в 2001 році до 21,53 млн. осіб в 2004 році), переважно за рахунок розвитку самостійної зайнятості населення, активізації діяльності підприємств споживчої кооперації, приватних, сімейних та фермерських господарств;